Аграрне

Аграрне “супербудуче”: чи скористається Україна світовим зростанням цін на продовольство

Це шанс!

Ціни на продовольство в світі ростуть другий місяць, повідомляє Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Середнє значення індексу продовольчих цін ФАО, який використовується для відстеження міжнародних цін на найбільш ходові продукти, в липні склало 94,2 пункту, що на 1,2% більше, ніж у червні.

З усіх продуктів найзначніше подорожчали рослинні олії. Індекс цін на рослинні олії зріс на 7,6%, порівняно з червневим значенням, і досяг максимального за останні п’ять місяців рівня. Експерти ФАО пояснюють зростання міжнародних котирувань на основні види рослинних олій очікуваним зниженням обсягів виробництва (як у випадку з пальмовою олією), активізацією міжнародного імпортного попиту, а також нестачею робітників-мігрантів.

Для нас це реальний шанс, адже соняшникова олія, без перебільшення, є нашим стратегічним продуктом. Україна є найбільшим у світі експортером соняшникової олії: минулого року ми її продали на 4,3 млрд доларів.

Але чи зможемо ми скористатися шансом, що з’явився? У пошуках відповіді на це питання “КП” в Україні” поспілкувалася з експертами.

Урожай-нижче, ціни-вище

Дані ФАО дійсно відображають зростання цін, але на Україні ці індекси позначаються в меншій мірі, оскільки ми самостійно виробляємо продукти, говорить глава Української Асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко. За його словами, цього року ми отримаємо менший урожай більшої частини культур, в першу чергу через погодний фактор. І ціна на них буде вище.

– Для споживача це негативний фактор, оскільки зростання цін позначиться на наших гаманцях, – говорить експерт. – А ось на бізнесі це в цілому мало позначиться: продадуть менше, але за вищою ціною, тобто в цілому приблизно вийдуть на торішні показники в грошовому вираженні.

Що стосується зростання світових цін на продовольство, то це цілком зрозуміло, продовжує експерт. До несприятливих погодних умов додався коронавірус, який уповільнив і рух грошей, і укладення контрактів.

– Крім того, в Європі значну частину врожаю збирають трудові мігранти, і цього року ми незліченну кількість разів чули про те, що через закриті кордони робочих рук в Європейському сільському господарстві не вистачає,-нагадує Дорошенко. – Тому навіть якщо урожай по деяких культурах буде високий, зібрати весь вони все одно, швидше за все, не зможуть. Це вплине на ціни в Європі і, відповідно, у світі.

Скористатися не вийде?

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що для України зростання цін на продовольство взагалі і на рослинну олію зокрема однозначно вигідне.

– У нас немає так багато нафти, як у Росії, але зате у нас є соняшникова олія, – зазначив експерт у коментарі “КП” в Україні”. – Ми добре на цьому заробляємо і будемо заробляти ще більше після запуску ринку землі, коли великі агрохолдинги контролюватимуть більшу частину орних земель країни.

Експорт України може суттєво зрости цього року саме завдяки соняшниковій олії, підсумував Охріменко.

– Безумовно, Експортери на цьому зароблять, і це додатковий стабілізуючий фактор для гривні, – погоджується економіст Владислав банків. – Але ми повинні бути готові до підвищення внутрішніх цін на відповідні продукти

Про те, що в нинішніх умовах експорт залишається головною надією на відновлення економіки, говорить і аналітик TeleTrade Сергій Родлер. І, вважає експерт, в України є всі шанси збільшити свою частку на світовому ринку.

– З середини минулого місяця ключові імпортери нарощують обсяги закупівель масла, завдяки чому українські експортери вже зараз стали експортувати більше-приблизно на чверть, ніж минулого року, – говорить Родлер. – На руку нам зіграло і падіння гривні, яке дозволяє компаніям пропонувати більш вигідні умови, в порівнянні з конкурентами.

Україна зараз активно розвиває експорт продукції в усіх напрямках: набагато більше соняшникової олії стали закуповувати не тільки в ЄС, але і в Індії, Китаї, США, продовжує експерт. Є надія на позитивний ефект земельної реформи та іноземні інвестиції в агропромисловий комплекс.

– В Україні більше родючих територій, ніж у Німеччині, Великобританії та Франції разом узятих, – зазначає Родлер. – І хоча сьогодні галузь все ще перебуває на початкових етапах розвитку, завдяки цьому вона має високий потенціал для зростання.

А ось Олексій Дорошенко каже, що, як показує практика, на жаль, часто ми не можемо швидко скористатися зростанням цін на продовольство. Справа в тому, що, як правило, нам потрібно 3-4 місяці, щоб укласти контракти і вивезти вантаж. За цей час ціни на світовому ринку можуть помінятися кілька разів, причому в обидві сторони.

“Супердержава” під питанням

На думку Олександра Охріменка, ситуація зі зростанням цін на продукти ще раз демонструє, що всі розмови про космос і літаки – дурниці.

– Зараз якраз попит на машинобудування в світі падає, а ось на продовольство зростає, так що виробники продуктів у виграші, – пояснив експерт свою думку.

Однак більшість опитаних нами економістів дивляться в аграрне майбутнє України з набагато меншим оптимізмом і практично в один голос стверджують: аграрних супердержав просто не існує в природі.

За словами Олексія Дорошенка, виробленого в Україні продовольства країні вистачить, щоб прогодуватися, але говорити про щось більше не доводиться.

– Аграрна економіка була домінуючою 2 тисячі років тому, навіть тисячу років тому вже з’являлося якесь виробництво,-каже Дорошенко. – Сьогодні ж супердержавами можуть стати тільки країни, що займаються технологіями. Довгі роки ми чули про те, що прекрасно себе почувають країни, економіка яких побудована на сфері послуг, – і де вони зараз? Коронавірус показав, що все дуже швидко змінюється і все схильне до ризику. Тому заможне майбутнє можливе тільки в країнах, які виробляють продукти з високою додатковою вартістю.

Аграрних супердержав не буває, резюмував Владислав Банков. Тим більше, каже експерт, це неактуально для країни, де уряд навіть не підозрює, яким чином функціонує економіка.

Економіст Андрій Мартинюк додає: Якщо нам коли-небудь вдасться побудувати аграрну супердержаву, то вона стане першою і єдиною на планеті.

– Всі супердержави на сьогодні-інноваційні, технологічні, в крайньому випадку промислові – аграрних немає, – говорить економіст. – І це цілком зрозуміло: ці “супердержави” купують продукти з низькою додатковою вартістю (сировина), а продають – з високою (готові товари, технології). Однак в України “свій шлях”, і ми, як завжди, діємо з точністю до навпаки. Але мушу сказати, що продавати дешеву сировину, а купувати дорогу готову продукцію – це дуже, м’яко кажучи, дивна стратегія для будь-якої країни.