Анекдоти про Одесу: 5 вересня

– Сара, скільки ти важиш?

— В окулярах-сто двадцять кілограмів.

– А чому в окулярах?

– А без них Я цифри не бачу.

***

– Абрам, не зрозумію, чому всі кричать: “Паваротті – талант! Ах, який голос!”Він же фальшивить і картавіт.
– А ти що, був на його концерті?
– Так, ні, мені вчора Моня наспівав.

***

– У вас тут в резюме написано, що Ви отримали Нобелівську премію. В якій області?

– В Одеській.

***

– А ви за національністю…?
– Да. А ви?
– Ні.
– А шо так?

***

– На перший-другий по-єврейськи розрахуйсь!
– Я хворію…
– Я втомився…
– Мені не можна!
– Мені мама не дозволяє. Розрахунок закінчено!

***

Одеса, Привоз:
– Мадам, скільки коштує ваша курка?
– Сорок гривень.
– А так, шоб я не думав за вас погано?

***

Роза Львівна за звичкою намагалася щось із себе будувати, але Будматеріали були вже не ті…

***

– Це правда, що в Одесі завжди відповідають питанням на питання?
– Хто вам це сказав?!

***

Рабин кличе офіціанта:
– Підкажіть, що це за блаженство таке я зараз їв?
– Наш шеф-кухар приготував під гранатово-коньячним соусом і томив п’ять годин добірний шматочок свинини…
– Ой, а можна, я не питав?

***

– Моня, ти купиш мені колечко?
– Звичайно, дорога!   
– Колечко “Краківської”, будь ласка.