Азербайджан не буде псувати собі репутацію “найманцями з України”

У соцмережах з’явилися чутки, що в Нагорний Карабах, де йдуть активні військові дії, кличуть українців. Спочатку, мовляв, вербували найманців з Сирії та Лівії, а коли розгорівся скандал, звернули увагу на наші добробати, отримали загартування в Донбасі.

Передісторія цього є: 29 років тому представники українських націоналістичних організацій і деякі військові, які звільнилися з радянської армії, ставали учасниками Карабахського конфлікту. Але сьогодні інший час і зовсім інша ситуація, запевняють експерти.

Навіщо їхати, коли є своя війна

З відкритих джерел відомо, що в 1991-1994 роках на боці Азербайджану в Нагірному Карабасі виступали представники УНА-УНСО. Логічно припустити, що вербувальники, якщо такі є, сьогодні теж звернули увагу на представництва і партії радикального патріотичного спрямування.

– Я нічого про це не чув, – відповів на запитання “КП” в Україні “керівник Добровольчого руху ОУН Микола Кохановський. – Якби це було правдою, я б першим про це дізнався. Але у нас у самих зараз війна, навіщо їхати куди -то далеко.

Схожу відповідь дали в “Правом секторі”, де йде постійний набір в Добровольчий український корпус.

– У наших рядах не агітували за Карабах. Та якби й агітували, то у нас на батьківщині завдань вистачає. Якщо про війну за територіальну цілісність України не пишуть в газетах кожен день, це не означає, що вона закінчилася, – каже речник “Правого сектора” Артем Скоропадський. – У нас добровольча організація, жорсткі контракти, як в армії, ніхто не підписує. При бажанні будь-який боєць може вийти з корпусу, піти служити в ЗСУ, відправитися на громадянку або кудись поїхати. Але як мінімум за останні три тижні ніхто зі складу ДУК не виходив.

У такій допомозі не мають потреби

Цікаво, що за 2020 рік це друга хвиля чуток про перекидання українців в Нагорний Карабах. Перша піднялася після літнього загострення на вірмено-азербайджанському кордоні. 24 липня представник так званої “народної міліції ЛНР” Яків Осадчий повідомив про те, що бійців для участі в конфлікті на стороні Азербайджану вербують агенти СБУ.

Цей випад був підхоплений російськими ЗМІ і навіть отримав офіційну оцінку з боку України: 28 липня заступник міністра закордонних справ Василь Боднар спростував будь-яку вербування під час зустрічі з послом Вірменії Тиграном Сейраняном.

– Це дійсно дурниці. Азербайджан має військовий бюджет в 2 мільярди доларів і союз з Туреччиною. Їм нічим платити нашим добровольцям і нема чого – країна абсолютно не потребує такого роду допомоги, – каже військовий експерт Олексій Арестович.

Що стосується найманців з Сирії та Лівії, яких нібито перекидають в Азербайджан турецькі приватні військові компанії, то експерт зазначає, що зовсім інша історія.

– Це тюрки, в тому числі вихідці з Азербайджану або їх бойові друзі, – пояснює Олексій Арестович. – Не стільки найманці, скільки поверненці. Вони їдуть воювати за своїх. Як українці їхали б воювати за українців.

правильна тактика

У липні представник МЗС Азербайджану категорично спростувала використання українців у Карабахському конфлікті. Зараз офіційні органи країни також спростовують версію і про які приїхали бойовиках з Сирії, але висувають аналогічні звинувачення Вірменії. Словом “найманці” дві ворогуючі сторони перекидаються, як камінням. Пам’ятаючи події 30-річної давності, Україна знову можуть використовувати в інформаційній війні. І зовсім даремно, вважає військовий експерт Олег Жданов:

– На сьогоднішній день Азербайджан навіть не використовує турецьких найманців. Може, вони і є, але не воюють. Ільхам Алієв не збирається нікому нічого платити. Він створив прекрасну армію, яка самостійно здатна вирішувати всі питання. І яка зараз дотримується найоптимальнішою тактики. Азербайджан береже своїх солдатів, йде маленькими кроками вперед, наносячи відчутну вогневе ураження військам Карабаху.

Олег Жданов зазначає, що завжди є відсоток людей, які хочуть відправитися на війну заради грошей.

– Може, хто на свій страх і ризик формує якусь групу, але заробити на цьому конфлікті не вдасться. Алієв дуже сильно дотримується міжнародного права, яке зараз на боці Азербайджану. Хоча б тому він не буде використовувати найманців, щоб не переступати військові закони. В Азербайджані вже назвали війну визвольної, вітчизняної і не будуть псувати свій імідж на світовій арені, – вважає Олег Жданов.

А В ЦЕЙ ЧАС

Поки Соцмережі обговорюють чутки про вербування представників партій правого спрямування воювати на стороні Азербайджану (участь їх на стороні Вірменії малоймовірно так як Єреван офіційний союзник Росії і весь час голосує в ООН проти України) з’явилася офіційна заява Генпрокуратури Азербайджану. Вона звернулася до урядів ряду країн, в тому числі і України, із закликом “не допустити виїзду” етнічних вірмен добровольцями в Нагорний Карабах.

Вірменія нібито збирає нові сили і закликає вірменів, що живуть за кордоном, взяти участь в конфлікті в Нагірному Карабасі.

Генпрокуратура Азербайджану нагадала – згідно з Резолюцією Ради безпеки ООН такі добровольці можуть вважатися “іноземними бойовиками-терористами”, і не можна виключати, що вони не стануть “реальною загрозою” для країн, громадянами яких є.

З ІСТОРІЇ ПИТАННЯ

Про участь українців в Карабахському конфлікті в 1991-1994 роках відомо зі спогадів учасників та очевидців. Зокрема, заступник голови УНА-УНСО Микола Карпюк у 2010 році дав інтерв’ю азербайджанському виданню Vesti.Az, витяги з якого опубліковані на сайті УНА-УНСО.

Свою особисту участь в конфлікті Карпюк заперечував, але говорив про багатьох українців, які захищали територіальну цілісність Азербайджану.

Також з відкритих джерел відомо, що на стороні Азербайджану воювали українські льотчики з розформованих після розпаду Союзу частин. Найвідоміший – уродженець Полтавської області Віктор Беліченко зробив 16 бойових вильотів в Нагорний Карабах. 20 серпня 1992 він був збитий над селом Мехман і відданий під суд.

Військовий трибунал Нагірного Карабаху засудив Беліченко до смертної кари, але рішенням президента Вірменії Левона Тер-Петросяна за клопотанням тодішнього президента України Леоніда Кучми полтавчанина помилували.

КОНКРЕТНО

Як вербують найманців

Найманцем є громадянин іноземної держави, який бере участь у збройному конфлікті на стороні іншого і не входить до складу збройних сил цієї країни. Найманці не рахуються учасниками бойових дій, на них не поширюється статус військовополоненого.

Вербівка найманців, навчання і фінансування засуджується конвенцією, яку Генасамблея ООН прийняла в 1989 році, тому у всьому світі таку роботу намагаються завуалювати.

Вербуванням займаються або заслані агенти, або вона проводиться під виглядом найму в охоронну фірму, приватну військову компанію для консалтингових послуг або в якусь сервісну службу.

В даний час, як свідчать джерела, для найманства використовується даркнет – прихований сегмент інтернету.

Примітки: солдати Французького іноземного легіону не є найманцями, оскільки ця сполука офіційно входить до складу сухопутних військ Франції.