Бабуся Максима Ткачука: тепер не поїдемо на дитяче “Євробачення” принципово – навіть якщо покличуть

Про зняття з відбору дізналися від журналіста з Фінляндії

У відборі Максим йшов першим з великим відривом. Ця підтримка лайками, яку 12-річному талановитому вокалісту Максиму Ткачуку з Волині надавали користувачі Youtube, була для нього дуже важлива.

– Дуже хотів на дитяче “Євробачення”, – ділиться з”” в Україні ” бабуся юного обдарування Лариса Володимирівна. – І ми подали заявку.

Кліп на пісню “Джамайка” і ще кілька відео хлопчикові допомогла зробити Одеська єпархія. Бабуся розповідає, що одесити самі їх знайшли, приїхали без попередження, коли нікого вдома не було. Запросили до Одеси і за п’ять днів все відзняли.

– Максима дуже радувало, що у нього є підтримка, що він перший. У дівчинки-суперниці, яка йшла слідом, було три тисячі лайків, а у нього – чотири. Потім у неї-3500, а у Максима – вже сім тисяч. А потім майже 13 тисяч, – зазначає Лариса Володимирівна. – Коли зайшли в черговий раз перевірити, скільки лайків, кліпу вже не знайшли – його видалили. А потім пролунав дзвінок-дзвонила журналістка з Фінляндії, запитала, Чому нас зняли. Ось так ми і дізналися.

“Прекрасно знали, кого беруть”

Бабуся Максима подзвонила в Одеську єпархію, що допомагала їм: може, вони знають причини? Вони ж, до речі, і подавали заявку вокаліста і реєстрували його – у хлопчика немає комп’ютера.

– Сказали, що з’ясують, а потім кинули посилання, що, мовляв, зняли нібито за те, що був у Росії або в Криму, – зазначає Лариса Ткачук. – Але він же не був…

– Насправді Максима відмовилися реєструвати через участь у конкурсі, організованому, в тому числі, органами влади країни-агресора, – поправляємо ми.

– А я звідки це могла знати? Лондон – і Лондон, – продовжує жінка. – Онук хотів подивитися цю країну. Та я б і не подавала ніколи заявку, якби знала, що там щось таке є. А вони що-не знали? Вони прекрасно знали, кого беруть. Тоді прийняли, не було жодних проблем, пішло голосування.

Особливо сумувати бабуся онукові не дозволяє: заспокоює – конкурс не останній в житті.

– У нас навіть не стояло мети-перемогти і пройти. Це зробили, щоб він мав просто стимул у житті чимось займатися,-каже Лариса Володимирівна. – Ми не налаштовувалися, що точно поїдемо.

Тепер, навіть якщо організатори передумають, український “Робертіно Лоретті” на конкурс не поїде. Це принципова позиція бабусі.

– Ми не будемо брати участь, навіть якщо запропонують, – відрізала Лариса Ткачук. – Звичайно, дитині прикро, що його зняли, але що з цим поробиш?

Бабуся вважає, що кандидатуру онука зняли незаконно. До слова, вже знайшлися і юристи, готові безкоштовно захистити їхні інтереси в суді, якщо до нього дійде. До адвокатів Лариса Ткачук звернеться. Правда, мета у неї інша – не відправити онука на дитяче “Євробачення”, а захистити його ім’я.

– Я просто хочу повернути нормальне ім’я дитині. Йому приписують невідомо що, як ніби він зрадник, – пояснює Лариса Ткачук. – Я хочу поставити в цьому крапку.

“Співає не гірше за інших”

Співати Максим почав у першому класі. Талант виявили випадково-вчителька попросила розповісти віршик на уроці, заспівати… тоді й зрозуміли, що хлопчика треба віддавати на музику. У вісім років поїхав на перший конкурс до Києва – і переміг. Вдома переконалися, що хлопчик співає вже точно не гірше за інших. Музика – його віддушина, з-під палиці не займається.

– Пишуть, що я забираю у нього дитинство, не даю грати і бігати, але це не так. У нього на все вистачає часу-і бігає, і грає з друзями, – зазначає бабуся. – У музичну школу сам ходить. Для нього покарання-це якщо туди не пустити. Коли принесе погану оцінку зі школи, І я почну, не всерйоз, звичайно, загрожувати, що не пущу в музикалку-відразу бігом біжить виправляти.

Бабуся з онуком живуть скромно. Батьки у Максима є, але у них – інші сім’ї. Хлопчика народили зовсім молодими-синові Лариси Володимирівни, батькові Максима, було тільки 19. Як Максиму виповнилося всього три тижні, залишили з дружиною на бабусю і поїхали до Києва. Потім розлучилися, завели нові сім’ї. Зараз у батька Максима ще двоє дітей.

Мамою кличе тітку-батьки не допомагають

Чому ні мати, ні батько не цікавляться своєю дитиною, про яку вже не вперше говорить вся країна, бабуся не відповідає. З сином спілкується. З колишньою невісткою ось уже три роки, як ні.

– Вона не дзвонить, їй не цікаво – як він-так чого я повинна дзвонити, – зазначає Лариса Ткачук.

– А син-то чого не допомагає?

– У нього своя сім’я і діти.

Раніше бабуся з онуком жили в селі біля Турійська, а потім переїхали – зняли квартиру в селищі.

– Заради Максима. У селі в садку не було місця, нам запропонували в Турійську. Рік так їздили, а потім нам порекомендували – нехай вже йде в Турійську гімназію. – пояснює бабуся. – Він туди дуже хотів. Так і переїхали-щоб пішов в кращу школу.

Допомагає дочка Лариси-тітка Максима. Він її, до речі, називає мамою. Вона в Києві працює. Нещодавно взяли квартиру в Турійську в кредит – вже рік живуть. Правда, ще треба погасити борги. Їх дочка і відпрацьовує.

– Звичайна працівниця, кожну копійку береже. Так і допомагає,-відмахується бабуся від наших припущень про багату тітку-покровительку. – І на конкурси, щоб поїхати, економили на всьому.

Мріє про подорожі

Участь в тому самому конкурсі в Лондоні, який обернувся скандалом, обійшлося в кругленьку за місцевими мірками суму. За оформлення документів-4000 гривень, за візу – ще 3000, проживання на п’ять днів – більше 15 тисяч, ще півтори – за саму участь, переліт – ще три тисячі.

– Максим виграв Гран-прі в Одесі на конкурсі, і йому дали сертифікат на поїздку в Лондон на цей конкурс, – розповідає бабуся. – Він дуже хоче світ подивитися. А я ж не можу йому просто так взяти і купити кудись квиток. Навіть до Польщі поруч. А тоді нам люди допомагали, самі збирали.

Взагалі хлопчик взяв участь у такій кількості вокальних змагань, що бабуся і з рахунком збилася. Каже, вибирали, куди дешевше їхати, та й їздили лише двічі на рік. Шанс ПОКАЗАТИ онукові Лондон не могла упустити. Поїхав він і ще одна дівчинка з Одеси-без бабусі, але у них був куратор.

– У Німеччині виступав тричі на концертах, але тоді німці все оплачували, – згадує бабуся. – Зараз, якщо захоче, співатиме далі. Я йому сказала: “Максим, яка тобі різниця, зняли так зняли, а якби пройшов і не виграв потім? Було б ще гірше”.

Зараз Максим вже йде у восьмий клас. За школою скучив і вже готовий знову повернутися за парту.