Бюджет-2021: такого оподаткування злиднів немає ні в одній країні світу

Військовий збір без прив’язки до військових

5 листопада Верховна Рада прийняла бюджет на наступний рік у першому читанні. І якщо у когось і були надії на те, що військовий збір скасують, вони зазнали краху. У пояснювальній записці до документа йдеться, що показники дохідної частини державного бюджету розроблені з урахуванням ряду особливостей, зокрема з продовженням справляння військового збору.

Про те, що військовий збір не має ніякого відношення до фінансування армії, економісти говорять не перший рік. Спочатку військовий збір – 1,5% з доходів фізичних осіб – був тимчасово введений на 5 місяців: з 3 серпня 2014 го до 1 січня 2015-го. Але 28 грудня 2014 року, за 3 дні до закінчення терміну дії військового збору, Верховна Рада продовжила його дію до прийняття рішення ВР про завершення реформи Збройних сил України. Тобто, констатують експерти, можна сказати, назавжди, адже реформи в Україні можуть здійснюватися вічно.

Таким чином, військовий збір, введений на тимчасовій основі, діє вже сьомий рік і кінця-краю цьому не видно.

За словами економіста Віктора Скаршевський, свого часу влада аргументувала введення військового збору тим, що необхідно фінансувати армію і оборону, звідси і назва. Але вся справа в тому, що військовий збір не має ніякого відношення до фінансування армії і оборони. Він не є цільовим, і надходження від військового збору не прив’язані до витрат Міністерства оборони.

Військовий збір надходить до загального фонду держбюджету і в ньому “розчиняється”. Тобто його існування означає просто підвищення податкового тягаря на доходи фізосіб. До діючого податку на доходи в розмірі 18% додали ще 1,5% у вигляді військового збору, і загальна ставка податку фактично підвищена до 19,5%. В результаті за 6 років уряд відібрав у громадян десятки мільярдів гривень за допомогою військового збору, який до військових не має ніякого відношення.

“З миру по нитці – багатому сорочка Бріоні”

На думку аналітика Олексій Куща, українська система оподаткування абсолютно асоціальна і не підходить для нашої країни, що розвивається.

– У світі існують три основні підходи до оподаткування: на працю, на активи або на капітал, – пояснив експерт в коментарі “КП” в Україні “. – Зрозуміло, що в кожній країні використовуються всі можливості оподаткування, питання в акцентах: щось є бюджетоутворюючим, щось – доповненням. у нашій країні основним є оподаткування кінцевого споживача через ПДВ. Крім того, якщо дивитися за обсягом надходжень до бюджету, то податок на доходи фізосіб перевершує податок на прибуток підприємств в півтора-два рази. тобто у нас акцент йде на оподаткування праці, і для бідної країни, що розвивається це неправильний шлях. Адже саме зниження податків на працю підвищує добробут і дає стимул працювати.

На думку експерта, ставка податку на доходи фізосіб 18% непомірно висока для нашої країни. А якщо додати до неї 22% ЄСВ і 1,5% військового збору, то сумарне навантаження на зарплату складе більше 40%!

– Військовий збір позбавлений не тільки економічного сенсу, він позбавлений будь-якої логіки, – вважає Кущ. – В уряді і не думають приховувати, що зібрані гроші йдуть не на оборону, а потрапляють в “загальний котел”. Це “мила звичка” нашої держави обдирати населення за допомогою нових придуманих податків – досить згадати спробу обкласти податком валютообмінні операції. Я це називаю “з миру по нитці – багатому сорочка Бріоні”. Улюблена тема наших еліт – зібрати по кілька гривень з усіх, щоб в результаті для них вони перетворилися в мільйони і мільярди.

Ще один істотний недолік нашого податкового законодавства, про який не втомлюються говорити експерти, це оподаткування мінімальної зарплати. У всьому світі вона або взагалі не обкладається, або оподатковується за мінімальною ставкою.

– Наприклад, в США фізособа, яка отримує в рік менше 19 тисяч доларів включно, платить 10% податків, а у нас навіть з мізерних зарплат люди в сукупності платять ті ж самі 40%, – говорить Кущ. – І це при тому, що в Україні мінімальна зарплата – це сума на рівні фізіологічного виживання, а після вирахування податків вона стає нижчим за фактичний прожитковий мінімум.

У бюджеті на 2021 року закладена мінімалка на рівні 6 тисяч гривень, але не треба забувати, що ця сума до оподаткування, а після вирахування податків мінімалка і в наступному році буде нижче 5 тис. Грн. Щоб змінити ситуацію, говорить Кущ, потрібно підняти неоподатковуваний мінімум до рівня мінімальної заробітної плати.

Експерт підкреслює: неоподатковуваний мінімум в 17 грн означає, що у нас обкладається податком дохід, починаючи з 18-ї гривні. Такого оподаткування злиднів, націленого на обдирання найбідніших, немає ні в одній країні світу.