Чому партії без жінок не допустять до виборів

За новим виборчим законодавством, кожна політична партія повинна включити до свого виборчого списку як мінімум 40% представників однієї статі. Сучасні реалії такі, що гендерна квота стосується переважно жінок.

Виборчий список за формулою ” два на три”

Гендерна квота у виборчих списках – не нововведення для України. У 2015 році під час місцевих виборів вона також застосовувалася, але на рівні 30%, і була рекомендаційною, а не обов’язковою. Тому далеко не всі партії її дотримувалися. Місцеві вибори – 2020 пройдуть вже за новими гендерними правилами.Приймаючи новий Виборчий кодекс, народні депутати імперативно встановили” жіночу ” квоту в 40% (хоча вносилися пропозиції встановити її на рівні 50%).

– Вперше в історії українських виборів гендерна квота є не формальною, а реально захищеною… – каже координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.  – Більше того, гендерна квота деталізована: у кожній “п’ятірці” списку має бути по 2 представники однієї статі: троє чоловіків і дві жінки або три жінки і двоє чоловіків. Заховати жінок у “хвіст” виборчого списку не вийде.

Якщо ж партія з якихось причин не зможе закрити гендерну квоту, то ризикує “пролетіти” повз місцеві вибори.

– У разі недотримання політичною партією гендерних вимог територіальною виборчою комісією приймається рішення про відмову в реєстрації таких кандидатів, – пояснила член ЦВК Вікторія Глущенко.

Ризик ” механічного пошуку”

Застосування гендерних квот під час висунення кандидатів на виборах – однозначно ознака демократичності і навіть певної відкритості виборчого процесу. Таку думку в коментарі “КП” в Україні ” висловив директор компанії Soc.Tech Олексій Боровський.

І дійсно, як з’ясувала “КП” в Україні”, проблема при виборі кандидатів у регіональні списки партій є, але вона полягає не стільки в “гендері”, як в наявності у кандидатів належної освіти і відповідної цивільно-політичної підкованості.

– Я допомагаю двом партіям підбирати кандидатів у виборчі списки в райради (Київської області). Охочих балотуватися (як чоловіків, так і жінок) предостатньо. А ось кандидатів, які б мали вищу освіту, орієнтувалися в особливостях децентралізації і вміли відстоювати свою точку зору, входили до вікової групи 25-40 років, – вкрай мало. Тому я б акцентував увагу не на проблематиці нестачі жінок у владі, а на нестачі інтелектуалів, професіоналів, незалежно від статевої приналежності, – на правах анонімності розповідає помічник одного з народних депутатів.

Менше конфліктів і бійок

Що привносять жінки в політику? Часто доводиться чути відповідь – “зменшення рівня конфліктності”.

– Якщо проаналізувати парламентські бійки, то ми побачимо, що в основному кулаками махали чоловіки. Жінки в одиничних випадках вдавалися до демонстрації фізичної сили. Тому можна припустити, що збільшення представництва жінок в органах влади зменшить конфліктність всередині держінституцій, – говорить голова КВУ Олексій Кошель.

За словами експерта, практика багатьох демократичних країн свідчить про те, що чим більше жінок у політиці, тим більш соціальною вона стає.

– Вибираючи жінок, ми активізуємо окремі сфери державної політики, до яких велику зацікавленість в силу різних причин проявляють саме жінки, а не Чоловіки, – питання материнства і дитинства, освіти, медицини, – вважає Кошель.

Не згоден з такою позицією політолог Олексій Якубін. Він зазначає, що немає прямого зв’язку, чи будуть той же парламент або місцеві ради менш конфліктними і більш соціально орієнтованими, якщо збільшиться представництво жінок.

“А як у них”), але це не показник прогресивності цих держав. Потрібно акцентувати увагу не на “гендері”, а на особистісних якостях кандидата. Профі в різних сферах можуть бути як жінки, так і чоловіки, – говорить Олексій Якубін. – Особисто я більше акцентував би увагу на гендерних квотах не як імперативному зобов’язанні для партій, а заклику до жінок йти в політику, брати відповідальність у свої руки.

КОМПЕТЕНТНО

Конституційність гендерних квот – під питанням

Іван Ліберман, адвокат:

– Встановлення гендерних квот-це порушення основоположних конституційних прав. Кожен має право обирати і бути обраним до органів влади незалежно від “гендеру”. Тому конституційність введення гендерних квот можна поставити під сумнів, звернувшись за відповідним роз’ясненням до Конституційного Суду України. І якщо КСУ визнає, що такі квоти суперечать положенням Основного закону країни, то рішення виборчкомів про відмову реєструвати списки партії на місцевих виборах через недотримання гендерної квоти можна оскаржити в Окружному адмінсуді.

Довідка “”

В Україні проживають близько 42 мільйонів громадян: чоловіків – близько 19,3 мільйона і жінок – 22,7 мільйона. Кількість жінок-депутатів у Верховній Раді-21% від загальної чисельності, в облрадах – близько 15%. Серед мерів облцентрів немає жодної жінки.

А ЯК У НИХ

Гендерні квоти існують у 55 країнах світу. Варіюються вони від 30% до 50%. Першою гендерні квоти в 1960 році ввела Швеція. У 70-80-х роках цей тренд підхопили Норвегія і Фінляндія.

На сьогоднішній день найбільше жінок представлено в парламентах таких країн: Руанда-61,3%, Болівія – 53,1%, Мексика – 48,2%, Коста-Ріка – 45,6%, Нікарагуа – 44,6%, ПАР – 42,8%.