Чому зупиняються блоки АЕС і що робити з “зеленим” тарифом

Останнім часом багато розмов ведеться навколо ситуації на ринку електроенергії. Атомні енергоблоки, які виробляють дешеву електроенергію, зупиняються, замість цього виробники дорогої “зеленої” енергії вимагають, щоб у них викуповували її в усьому обсязі за високим тарифом.

Ми розбиралися, як працює Енергоринок, чому відключили частину енергоблоків і що уряд хоче змінити в “зеленому” тарифі.

Екологічної енергії багато. Але дорого

Якщо описати ситуацію в українській енергетиці в двох словах, то виходить наступна картина. Спочатку держава вирішила простимулювати виробництво так званої “зеленої” енергії і ввела високі тарифи для виробників такої енергії. Люди і бізнес прикинули, що вкладення в цю сферу можна відбити за 6-8 років, і почали будувати сонячні електростанції. Здавалося б, добре, що такої екологічно чистої енергії стало більше, але з часом, коли потужності генерації зросли, постало питання про її вартість. Адже сонячна енергія коштує приблизно в 8-10 разів дорожче атомної.

Виробники феросплавів, які потребують дешевої електрики, зараз лобіюють зміни до Закону, щоб знизити вартість тарифу. Власники ж сонячних електростанцій справедливо обурюються, що їм були обіцяні одні умови, під які вони брали кредити і робили інвестиції, а зараз їх хочуть погіршити.

Паралельно з цим у зв’язку з кризою споживання енергії зменшилося до такої міри, що доводиться зупиняти блоки АЕС, але обмежувати виробництво “зеленої” енергії в уряді не наважуються. Кажуть, що не мають права за законом.

Як працює українська енергетика?

Для того щоб зрозуміти, в чому проблема, спочатку згадаємо, як працює вітчизняна енергетика. Суть сучасної моделі енергосистеми України Така-всі виробники скидають вироблювану енергію в єдиний котел, з якого вона розподіляється по споживачах.

В Україні існують чотири основних види виробництва електроенергії-атомні електростанції( АЕС), теплові електростанції (ТЕС), гідроелектростанції (ГЕС) і відновлювані джерела електроенергії (ВДЕ), до яких відносяться вітряки і сонячні електростанції. Всі вони скидають вироблену енергію в єдину енергосистему України.

Найбільша проблема будь-якої енергосистеми полягає в тому, що вироблену енергію практично неможливо запасти про запас – скільки споживачеві потрібно електрики в даний момент, стільки його і виробляють виробники. Вночі, коли всі сплять, споживання мінімально, і, навпаки, вдень, коли всі працюють в офісах і на виробництвах, працює електротранспорт, споживання зростає.

Найбільше електроенергії в Україні виробляють атомні електростанції – в докризовий період було близько 54% від усього обсягу. І це найдешевша електроенергія. Однак проблема полягає в тому, що вони не можуть різко змінювати обсяги вироблення протягом доби. По суті, АЕС працюють на одному рівні – вдень і вночі. Щоб збалансувати споживання електрики населенням, навіть були введені денний і нічний, дешевший, тарифи – це мало б підвищити завантаженість АЕС вночі, що в свою чергу дозволило б їм виробляти більше електрики вдень.

Вранці, коли ми приходимо на робочі місця, включаємо комп’ютери і кондиціонери, готуємо собі каву, споживання електрики різко збільшується. У цей момент запускаються вугільні станції, які згладжують пікові навантаження. Вони виробляють всього 29% електрики в країні, але воно сумарно найдорожче.

Гідро – і Відновлювана енергетика не так передбачувана. У похмурі дні сонячні панелі виробляють енергії менше, ніж в сонячні дні, а на ГЕС навесні в повінь виробництво істотно вище, ніж влітку, під час посухи. Тому піки або провали цих видів генерації згладжують вугільні ТЕС і ТЕЦ.

Щоб зберігався баланс в енергосистемі, диспетчери компанії “Укренерго” постійно стежать за виробленою і споживаною енергією і в разі необхідності просять додати або зменшити потужності блоків ТЕС.

Хто контролює українську енергетику?

Атомна генерація входить до складу компанії “Енергоатом”, яка належить державі.

Тепловою генерацією керують кілька компаній. Найбільша з них-енергохолдинг ДТЕК, що належить Рінату Ахметову. ДТЕК експлуатує 9 з 14 теплоелектростанцій. Ще три входять до Державної компанії “Центренерго”, яку нещодавно безуспішно намагалися приватизувати. Дві залишилися знаходяться на непідконтрольних територіях Донбасу.

Всі великі гідроелектростанції сконцентровані в компанії “Гідроенерго”, що належить державі.

Компаніями, що виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії, володіють приватні інвестори. Причому основним гравцем у цьому секторі знову виступає ДТЕК Ріната Ахметова. З 7,1 ГВт зелених потужностей понад 1 гігават потужностей контролює ДТЕК.

У чому проблема “зеленого” тарифу?

Наша країна, як і більшість розвинених держав, поставила перед собою мету – до 2050 року домогтися 100% використання “зеленої” енергетики-як заради економії, так і в ім’я порятунку екології. Для того щоб залучити інвестиції в цю галузь, був введений так званий “зелений” тариф, який повинен стимулювати інвесторів вкладати кошти в недешеве обладнання, що виробляє електрику за рахунок енергії сонця. Умови в держпрограмі були прописані такі привабливі, що займатися зеленою енергетикою вирішили як прості громадяни, так і великі бізнесмени.

Держава зобов’язується викуповувати у приватних домогосподарств і підприємств електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел енергії, за спеціальним тарифом. У минулому році він становив 18 євроцентів за 1 кВт/год. Виплати відбуваються в гривні за середньозваженим курсом. Термін дії “зеленого” тарифу закріплений законом до 2030 року.

Цього року “зелений” тариф для сонячних електростанцій зменшився. Домогосподарства, які підключаться після 1 січня 2020 року, отримуватимуть 16,3 євроцента за 1 кВт/год, а з 1 січня 2025 року – 14,5 євроцента.

Згідно з офіційною статистикою, в 2018 році кількість “зелених” потужностей в Україні зросла в 2,8 рази. А в 2019 році спостерігався “зелений” бум.  За п’ять років у цю галузь вклали близько 5 мільярдів євро, і станом на початок травня “зелені” потужності в Україні становили 7,1 ГВт.

Здавалося б, все прекрасно. Цілі, які поставили чиновники, досягаються-обсяги “зеленої” генерації зростають. Але, як виявилося, далеко не всі цьому раді. Адже така дорога енергія, коли потрапляє в загальний котел, робить дорожче всю українську електроенергію.

Уявіть, що ви готуєте суп. У рецепті написано, що потрібно взяти картоплю, моркву і цибулю. Причому пропорції не обумовлюються, основне завдання – щоб каструля була заповнена овочами. І ви можете зварити блюдо, використавши багато дешевої моркви (енергія АЕС) або додавши більше молодої картоплі (“Зелена” енергія), від пропорції інгредієнтів буде сильно залежати підсумкова вартість вашої каструлі продукту. Експерти кажуть, що вже зараз відбувається перекіс у бік дорогої молодої картоплі, тобто “зеленого” тарифу.

На цьому тлі почалися розмови, що якщо не зменшити кількість “зеленої” енергії, то доведеться підвищувати загальний тариф на електрику для населення. Адже такі дорогі інгредієнти енергетичного страви повинен хтось оплатити.

Чому відключають блоки АЕС

І в такій ситуації в уряді вирішують ще більше зменшити виробництво дешевої електрики на АЕС, але зберегти виробництво дорогої “зеленої” енергії. Заради цього навіть відключають блоки атомних станцій.

Станом на 19 травня на атомних станціях України в роботі 9 з 15 енергоблоків. Як повідомляє сайт “Енергоатому” http://www.atom.gov.ua/ru/press_centr-19/novosti_kompanii-20/p/18_maa_atomnymi_stanciami_vyrabotano_175_57_mln_kvt_c_elektroenergii-46029, через балансові обмеження за минулу добу атомні станції України недовиработали 27,72 млн кВт-год електроенергії.

Чому так сталося? Через кризу в країні споживання електроенергії впало. У зв’язку з цим Кабмін вирішив змінити енергобаланс країни. Причому уряд Дениса Шмигаля, який свого часу працював топ-менеджером в структурах ДТЕК (нагадаємо, що це найбільший виробник теплової та “зеленої” енергії), знизив прогноз виробництва електроенергії на всіх електростанціях країни, крім “зеленої” генерації і ТЕЦ. Так і хочеться сказати: “збіг? Не думаю!”.

Згідно з прогнозом профільного міністерства, в 2020 році загальне виробництво електроенергії в країні складе 143,9 млн кВт-год.це на 6,3% менше, ніж у попередній редакції річного балансу від Міністерства.

Найбільше виробництво електроенергії має впасти на атомних і теплоелектростанціях. АЕС (-9,42%), ТЕС (-8,4%). Виробництво гідроелектростанцій має впасти на 8,4%. При цьому генерація на ТЕЦ і ВДЕ, навпаки, може зрости на 0,4% і 11%.

Скорочення генерації дешевої атомної електроенергії в уряді пояснюють тим, що так прописано в законодавстві. Мовляв, Україна зобов’язалася викуповувати всю вироблену “зелену” енергію на шкоду іншим видам генерації. Мовляв, такі закони прийняли депутати минулих скликань.

– Необхідність обмеження атомних блоків також пов’язана з тим, що згідно із законодавством, яке приймали парламентарі попередніх скликань, що мали певні лобі в цьому секторі, держава зобов’язана оплатити відновлюваної генерації “зелений” тариф незалежно від того, чи здійснюється виробництво або ми його обмежуємо, – заявила глава Міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища Ольга Буславець в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”.

За її словами, зараз ведуться переговори з найбільшими інвесторами в “зелену” енергетику, щоб якось вирішити цю ситуацію. В уряді розглядають варіанти зниження “зеленого” тарифу, введення повної фінансової відповідальності за небаланси, припинення будівництва нових об’єктів і надання системному оператору права безкоштовно протягом певної кількості годин обмежувати вироблення “зеленої” електроенергії.

Однак такі зміни правил гри можуть дорого обійтися державі. Адже великі інвестори в “зелену” генерацію можуть звернутися в міжнародні суди з позовами проти держави. Подібна ситуація сталася в Іспанії, де висока частка дорогої “зеленої” електрики змусила змінювати принцип формування тарифів. Інвестори подали вже близько півсотні позовів і вже відсудили понад 300 млн євро по одинадцяти з них. Таким чином уряду доведеться компенсувати їх упущену вигоду.

Що робити далі?

У нас немає однозначної відповіді на це питання. Зрозуміло, що інвестори, які вклали мільярди євро в сонячні електростанції, хочуть, як мінімум, повернути свої вкладення. І будь-яке порушення взятих на себе зобов’язань з боку держави буде погіршувати і так не високий інвестиційний імідж України.

З іншого боку, “вбивати” дешеву атомну енергетику на догоду екологічно чистою, але дорогою “зеленою” теж не вихід. Ми поки не настільки багата країна, щоб платити найвищі” зелені ” тарифи в Європі.

Як то кажуть, куди не кинь, скрізь клин. Подивимося, як уряд буде викручуватися з цієї непростої ситуації.

Читайте також

Держпідтримка бізнесу: кому дістануться мільярди від уряду

Підприємці вимагають від держави секторальної підтримки, а експерти кажуть, що допомагати потрібно тим, у кого є свій план виходу з кризи.