Економісти: збираєте гроші, з зарплатами буде тільки гірше

Статистика невтішна

Днями Держстат опублікував чергову зарплатну статистику, і втішного в ній мало. Якщо ще в березні середній оклад по країні становив 11 446 грн, то в квітні – 10 430 грн, а в травні – 10 542 грн.

– Велика частина заробітних плат у приватному секторі знаходиться в тіні, – пояснив статистичні цифри президент Інституту реформ і розвитку Києва Олександр Вовченко. – Крім того, як відомо, під час карантину велика частина людей залишилися без заробітку. Людей масово відправляли в неоплачувані відпустки, відбувалися масові звільнення і скорочення.

Так що статистика просто відображає процеси, які проходили в економіці взагалі і на ринку праці зокрема.

“Підросло” тільки сільське господарство

За підсумками квітня єдиною сферою, де зросли зарплати, стало Сільське господарство, що пов’язано з хоч якимось відновленням сезонної активності. В інших галузях ситуація коливалася від” зниження “до”обвалу”. Найбільшою мірою заробітки обвалилися в сфері організації харчування: якщо ще в лютому середня зарплата тут становила 7411 грн, то в квітні – 3500 грн, в травні – 3851 грн. Дивлячись на ці цифри, розумієш, чому ресторатори готові працювати з порушеннями, ризикуючи потрапити на штрафи після безладних заборон київської влади.

“Бідні київські Ресторани! – написала на своїй сторінці в соцмережі директор “Ресторанного консалтингу” Ольга Насонова. – Наша адміністрація робить все, щоб їх відвідувачі поїхали в Одесу. Там добре, можна ходити без масок, ресторани працюють як хочуть. А у нас-то багаторазові перевірки, то потрібно здавати співробітникам аналізи, а тепер ось – робота з 10 до 22. Безглузда заборона, адже вірус на годинник не дивиться! Але зате можна поповнити міський бюджет за рахунок штрафів-хоч хтось запрацює. А взагалі це схоже на демонстративне знищення цілої індустрії”.

А де надбавки медикам?

Зі зрозумілих причин за карантинні місяці знизилися доходи співробітників в транспортній сфері, в промисловості, фінансової та страхової діяльності. А ось що дійсно дивує, так це доходи медиків. Про те, що їм виплатили 300%-ві надбавки, не заявляв тільки ледачий, але чомусь вони не знайшли ніякого відображення в статистиці. За підсумками квітня середня зарплата в системі охорони здоров’я впала майже на 13%, і до початку літа так і не досягла докарантинного рівня: якщо в березні середня зарплата в медицині становила 8056 грн, то в квітні – 7035 грн, в травні – 7645 грн.

Аналітик “Центру біржових технологій” Максим Орищак зазначає, що 300% – це максимально можливий розмір доплати, а скільки за фактом отримає конкретний медпрацівник, вирішує керівник установи. Відповідно виділений бюджет на доплати розподіляють між персоналом лікарень: хтось отримує 10% надбавки, хтось-50%.

Олександр Вовченко нагадує, що, по-перше, доплати відбувалися із затримками, а, по-друге, із загального числа медпрацівників близько 700 тисяч осіб доплати стосувалися лише 5,4 тис.медиків, задіяних у боротьбі з COVID-19.

– Тут все просто: надбавка в 300% була передбачена тільки для тих, хто безпосередньо був пов’язаний з коронавірусом, – погоджується президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Тому зараз деякі медики спеціально оформляють нежить як коронавірус, щоб отримувати надбавку. І зрозуміти авторів таких махінацій можна: в той час як одним медикам дали надбавку в 300%, інших відправили в неоплачувані відпустки. Це і знайшло відображення в статистиці: зарплата в цілому по сфері охорони здоров’я впала.

На думку експерта, рішення з надбавками було необдуманим і призвело до прогнозованих наслідків. Через “переформатування” всієї медицини на користь боротьби з епідемією для багатьох українців стало проблемою зробити невелику операцію або пройти необхідні процедури, оскільки багато лікарів просто не мали можливості працювати в звичайних умовах.

– Всі були настільки зайняті “боротьбою з коронавірусом”, що інші хворі не могли отримати нормальну допомогу, – підсумував експерт. – До слова, в Україні за час карантину на 30% зросла смертність від онкології. І я не виключаю, що це може бути пов’язано з тим, що онкологічні хворі просто не могли вчасно отримати лікування через карантин.

З тим, що падіння зарплат медиків цілком закономірно, погоджується і економіст Владислав банків. За його словами, були скасовані багато планових операцій, маніпуляції, лікування і Процедури для пацієнтів, відповідно, скоротилася кількість відпрацьованих годин і впала зарплата. А доплати торкнулися далеко не всіх внаслідок нікчемної кількості хворих щодо розміру системи охорони здоров’я.

Збираєте гроші-далі може бути тільки гірше

Коментуючи зниження зарплат по Україні в квітні-травні, економісти кажуть: статистика в черговий раз нагадує нам, що гроші не приходять з нізвідки: щоб десь надбавити і показати щедрість скарбниці, звідкись довелося ці гроші дістати.

– Негативна динаміка по заробітних платах з’ясовна необхідністю скоротити зарплатний фонд для заощадження трудових ресурсів в цілому, – зазначив Максим Орищак в коментарі “КП” в Україні”. – Щоб не звільняти людей, загальний зарплатний фонд ділять між співробітниками. Схожа ситуація була в 2014-2015 роках в корпоративному секторі України. Тоді масово скорочували заробітні плати всіх співробітників для збереження робочих місць. Зараз динаміка зниження доходів може зберегтися через загальне важке економічне становище країни і впливу зовнішніх факторів у вигляді коронавірусу.

На думку експерта, в перспективі в українських компаніях можуть не тільки скорочувати обсяг заробітних плат, а й затримувати виплати. Ризик такого розвитку подій зросте при продовженні карантину, падінні економіки, зниженні експортної активності і т.д. до речі, за даними Держстату, борги по зарплатах на 1 червня 2020 року (остання доступна статистика) вже виросли до рекордних 3,14 млрд грн.

Словом, ми звично занурюємося в реальність, де посил “порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих” знову виходить на перший план. На думку Орищака, сьогодні українцям як ніколи слід потурбуватися питаннями накопичення і заощадження коштів, а також розумного споживання всіх ресурсів.

– Зниження зарплат у всіх сферах свідчить про падіння нашої економіки, – констатував Олександр Вовченко. – Негативних наслідків цього маса: зниження добробуту громадян, зростання бідності, збільшення розриву між бідними і багатими, зростання рівня злочинності, погіршення здоров’я населення, зниження якості життя, погіршення демографічної ситуації. Тому очевидно, що уряду зараз потрібно мінімізувати вплив пандемії, і поки не пізно, впроваджувати цілісну програму порятунку української економіки.