Експерт з кадрів – абітурієнтів: не йдіть в IT, йдіть в інженери

Гідна робота дістанеться не всім

У Міністерстві освіти і науки України поділилися рейтингом спеціальностей, на які українські абітурієнти подали найбільше заяв. Свіжі дані фахівця з кадрів відверто засмутили

За словами Тетяни, та ж історія з маркетологами, філологами, менеджерами.

Україні більше потрібні архітектори та сантехніки

Тетяна Ткаленко каже: напрямків, які дійсно “просідають” через нестачу кадрів або рівня кваліфікації здобувача, дуже багато.

Тетяна каже, тим, хто тільки визначається з професією, варто подивитися в бік інженерних спеціальностей, а ось на ринку ІТв незабаром буде “перенаселеність”.

З усіх вузів, з випускниками яких доводилося працювати і вони значаться в рейтингу, Тетяна відзначає Києво-Могилянку.

– В останні роки часто бачу, що багато випускників тільки “числяться” у вузі, часто не ходять на пари, а вважають за краще підробітки. Якщо це за фахом, то відмінно, але часто буває зовсім інакше. І виходить, що диплом є, а знання залишають бажати кращого. Хто дійсно радує і якістю знань, і ставленням до роботи – це студенти і випускники Києво-Могилянської академії, – каже Тетяна Ткаленко.

Абітурієнти шукають легкі шляхи

Експерт у сфері вищої освіти Андрій Черних свого часу здобув освіту за напрямом “право” розповідає, привів його до цього рішення не юнацький максималізм і бажання красивого життя, а реальна потреба в знаннях.

Загалом рейтинг топ – 10 спеціальностей, які обирають абітурієнти, експерта не здивував.

– Це тенденція багатьох років, і складно пояснити, чому абітурієнти роблять такий вибір – вони ж повинні розуміти, що складно буде знайти роботу за цими спеціальностями. Очевидно, що високорозвинену, технологічну країну не побудуєш лише з економістами , юристами і психологами, а якщо на технічні спеціальності йдуть одиниці, то буде важко – при такому підході Ілонів Масків у нас не буде, – розводить руками чорних. – Абітурієнти шукають легкі шляхи.

КОНКРЕТНО

Хто в лідерах

Пальма першості у 2020 році у спеціальності”право” – 116 тис. 689 випускників мріють стати юристами. На другому місці “менеджмент” – 92 тис.147 абітурієнтів подали заяву на цей напрям. Далі – “Філологія”. Тяга до мов у 76 тис. Все так само популярні “комп’ютерні науки”, ВЧИТИСЯ за цим напрямком мріють 63 тис. Замикає топ – 5 спеціальностей “середня освіта” – 62 тис.676 заяв. Також до рейтингу 10 найпопулярніших спеціальностей потрапили “економіка”, “Інженерія програмного забезпечення”, “Фінанси, банківська справа та страхування”, “психологія”, “маркетинг”.

Якщо порівнювати інтерес до професій абітурієнтів 2020 року з рейтингами 2019 і 2018 років, дані будуть несуттєво відрізнятися. Так, топ-10 покинула “Журналістика”, хоч цього року більше 31 тис.заяв абітурієнти відправили на цей напрямок. Пішла з “великої десятки” і медицина, хоч зовсім недавно міністр охорони здоров’я Максим Степанов говорив, що в Україні великий кадровий голод у медичній сфері – дуже потрібні епідеміологи, вірусологи, інфекціоністи, а також педіатри. Наприклад, зараз в системі охорони здоров’я є 5 тисяч вакансій. Але, судячи з усього, в медицину абітурієнти 2020 року не рвуться, інша справа – Юриспруденція.

ДО РЕЧІ

Раз з року в рік “право”, “філологія” і “менеджмент” залишаються такими популярними, що ж з цим робити?

– Хотілося б, щоб батьки дивилися трохи вперед, стежили за тенденціями, ринком, а не намагалися дитину впихнути будь-якими шляхами на “право” або “економіку”. Потрібні якісь освітні програми, дні профорієнтації. Зараз це проводиться у вузах, але я думаю, що потрібно йти в школи, коли вибір ще не зроблений, може бути, в класи 7-8-е.у Західній Європі діти ходять на підприємства, в тій же Польщі є така практика, коли приходять в школи представники різних професій, розповідають, чим вони займаються, як це корисно суспільству, собі, – вважає Тетяна Ткаленко.

А В ЦЕЙ ЧАС

Якщо вчитися, то в столицю!

За даними Міністерства освіти, найпопулярнішим вузом, де хочуть навчатися випускники, став Київський національний університет ім. Шевченка. Також велику кількість заяв отримали Київський та Львівський політехи, Львівський національний університет ім. Франка, Харківський національний університет ім. Каразіна та інші.

За словами експерта у сфері вищої освіти Андрія Черних, 50% усіх заяв пішло до вишів трьох міст-Києва, Львова та Харкова.

– В першу чергу, молоді люди, які визначали, де хочуть вчитися, хочуть там же і залишитися жити після випуску, відповідно, Західна Україна їде до Львова, Північна і Східна – до Харкова, а в Києві, звичайно, хочуть вчитися більшість, тому тут все прагматично, тим більше, що у Великому Місті буде простіше знайти роботу ще під час навчання, – зазначає експерт.