Кабмін “розвінчав міфи” про бюджет. І зробив тільки гірше

Завтра, 20 жовтня Верховна Рада мала голосувати за законопроект про Держбюджет на 2021 рік. Але сьогодні, 19 жовтня, на погоджувальній раді голова ВР Дмитро Разумков заявив, що розглянути головний фінансовий документ країни зможуть не раніше 3 листопада, після того, як ВР повернеться до роботи після місцевих виборів. Він повідомив, що з технічних причин і документ ще не готовий, і нардепи не ознакомімлі, і комітет не прийняв відповідне рішення. Загалом, відклали.

А адже напередодні так готувалися! У Кабміні навіть вирішили боротися з критиками проекту бюджету на 2021 рік за допомогою соцмереж. Так, на офіційній сторінці уряду в Facebook з’явилася цікава інформація “10 міфів проекту держбюджету 2021 року”, в якій чиновники намагаються спростувати звинувачення. Разом з експертами ми проаналізували деякі з цих “розвінчань міфів” і в черговий раз переконалися, що чиновники продовжують нами маніпулювати.

О субсидиях

Першим міфом в уряді назвали скорочення обсягу субсидій. У бюджеті на наступний рік передбачено 36,6 млрд грн на допомогу населенню. А держбюджет на 2020 рік передбачав виділення на виплату субсидій 39,330 млрд грн. Тобто скорочення таки є. Але чиновники називають це міфом і кажуть, що профінансують субсидії в повному обсязі. Пояснюють це тим, що ціни на газ знизилися, а значить, і субсидій населенню потрібно менше.

Частково це правда. Дійсно, зараз тарифи на газ нижче, ніж вони були на початку минулого опалювального сезону. Однак якими вони будуть взимку, не знає ніхто. По-друге, ми вже кілька разів писали, що уряд змінив принципи розрахунку субсидій на новий опалювальний сезон, і люди будуть платити більше щодо їх доходів.

Наприклад, в цьому опалювальному сезоні виплачується субсидія буде враховуватися в загальному доході субсідіанта. Також в дохід враховують пільги, які отримує людина за послуги ЖКГ. Таким чином, сума доходів істотно виросте за рахунок нових правил підрахунку, а значить, сума нарахованої субсидії зменшиться.

Крім того, після закінчення карантину, а поки він продовжений тільки до 31 грудня 2020 року, буде збільшено розмір обов’язкового платежу. Раніше він був 15%, але навесні уряд збільшив його до 20%, але зробило відстрочку впровадження цього нововведення до закінчення карантину.

Також тепер мати велику офіційно задокументовану сім’ю для субсідіантов стало невигідно. Список тих осіб, які входять до складу сім’ї незалежно від місця їх перебування, розширили: чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти до 18 років, діти, які не перебувають у шлюбі і вчаться на денному стаціонарі в віці до 23 років. Це означає, якщо діти, наприклад, отримують зарплату або стипендію, але при цьому живуть в іншому місті (або країні), їх дохід все одно буде враховуватися в загальний сімейний, і це зменшує шанси на отримання субсидії.

Загалом, як бачите, розміри субсидій по відношенню до їх доходу для багатьох дійсно можуть скоротитися.

Про податки

В уряді кажуть, що ставки податків і зборів в Україні не зростуть, але податків вдасться зібрати значно більше. Додаткові 92 млрд грн хочуть отримати за рахунок закриття “схем” з мінімізації податків. Побіжно згадується про зростання податків для населення і малого бізнесу, але всього лише на рівень мінімальної зарплати, до яких вони прив’язані.

Однак саме зростання мінімальної зарплати експерти називають квазіфіскальним інструментом тиску на малий і середній бізнес. Дивіться: мінімальна зарплата на 1 січня цього року становила 4723 грн, а 1 січня 2021 року вона становить 6000 грн. Т о є виросте на 27%. З 1 липня вона ж виросте до 6500 грн, або на 37%. Таке різке зростання мінімалки потягне за собою і зростання податків з малого і середнього бізнесу. За словами економіста Данила Монина, малому бізнесу доведеться найскладніше. Якщо економіка виросте на 15%, то податки, які їм доведеться платити, виростуть мінімум на 25%.

Для простих людей підвищення мінімальної зарплати означає і зростання податку на “зайві квадратні метри”. Згідно з нинішнім законодавством, податок на нерухомість сплачується за надлишки площі. Громадянам потрібно платити за всі квадрати, які перевищують пільгову норму, тобто:

Розмір податку на нерухомість прив’язаний до розміру мінімальної зарплати на 1 січня кожного року. Тобто, якщо мінімалка підвищиться на 27%, на стільки ж підвищиться і податок на надлишки площі.

Більш докладно про те, до чого призведе підвищення мінімальної зарплати, чітайтездесь.

Про дефіцит бюджету і друкарському верстаті

Також в уряді спростовують той факт, що в бюджет закладено занадто великий дефіцит бюджету – на рівні 6%. Чиновники кажуть, що такий же дефіцит буде, наприклад, у Польщі. Однак це не скасовує той факт, що дефіцит істотний, і розплачуватися за нього доведеться або запуском друкарського верстата, або ж накопичуючи нові борги.

При цьому уряд планує позичати у МВФ та інших міжнародних донорів, а ті в свою чергу не поспішають на допомогу Україні, особливо в світлі останніх скандалів в НБУ і відкат ряду реформ. У наступному годув уряді планують залучити близько 3 млрд доларів від розміщення євробондів. Фінансування бюджету від МВФ та інших МФО очікується в розмірі 43,2 млрд грн ($ 1,5 млрд), від приватизації – 6 млрд грн.

– Ситуацію ускладнюють далеко не безхмарні стосунки з МВФ, – говорить економіст Дмитро Боярчук. – А без підтримки МВФ – своєрідного індикатора, який показує, наскільки можна довіряти країні, – значно ускладниться доступ до фінансування від інших інституційних інвесторів. Втім, пандемія внесла корективи і в співробітництво з МВФ. Можливо, фонд буде більш лояльним до промахів влади.

Близько 80% запозичень Мінфін хоче провести на внутрішньому ринку. І тут одним з ризиків може стати низький попит з боку банків і інвесторів. В цьому випадку можлива спроба включити друкарський верстат. Чим це обернеться для гривні, можна тільки припустити.

Економіст Олексій Кущ каже, що залучення таких масштабних запозичень на внутрішньому ринку можливо виключно в умовах запуску гібридної емісії, коли НБУ буде рефінансувати банки на термін до п’яти років, а ті вкладуть отриманий ресурс в ОВДП.

Про математики та маніпуляції цифрами

Ну і наостанок хочеться зупинитися на тому, як чиновники намагаються виправдати збільшення витрат на себе улюблених. Під час представлення проекту бюджету в парламенті опозиція заявила, що уряд збільшує своє фінансування майже на 200 млн грн. На 2 млрд грн більше може отримати Офіс генпрокурора, а Державному управлінню справами (ДУС) хочуть збільшити фінансування на 700 млн грн. В уряді кажуть, що витрати зростуть не так вже й сильно.

– Проектом бюджету передбачено 0,63% витрат на Офіс президента, парламент і уряд, – йдеться на кабмінівському слайді. – Таким чином, витрати на ці три органи держвлади залишаються меншими, ніж вони були в 2017-2019 роках. Якщо прийняти весь бюджет за 1 грн, то на ОПУ, СКМУ та ВРУ витрачається 0,3 копійки.

У цих трьох реченнях закладено відразу кілька неточностей і маніпуляцій. Справа в тому, що в Кабміні не порахували роздуваються витрати на держуправління справами (славнозвісна ДУСя), яке відає дачами, літаками, автопарком і іншими “надлишками” для президента і його наближених. А там витрати зростають на 700 млн грн. Про збільшення витрат на генпрокурора теж вирішили промовчати.

Зате для того, щоб показати нікчемність витрат на чиновників, взяли їх рівними 0,3 копійки від 1 гривні, за яку взяли весь бюджет. Гарна метафора, якби не фактична помилка. У першому реченні йдеться про 0,63% видатків бюджету на чиновників, а потім ця цифра перетворюється в 0,3%, або 0,3 копійки від 1 гривні. Вірити таким маніпуляціям чи ні, шановні читачі, вирішуйте самі.