Мама художниці з ДЦП із Сум про інклюзію: в законі нас немає, але ми-тобто!

Мама художниці з ДЦП із Сум про інклюзію: в законі нас немає, але ми-тобто!

Дарину Безкостую з Сум знають далеко за межами України: дівчина стала знаменитою завдяки своїм картинам, які створює пальцем ноги. У Даші важка форма ДЦП з народження, вона не говорить, в її руках немає сили, але дівчина має гострий розум і бажання розвиватися. Допомагають Дарині спілкуватися зі світом планшет і мама Олена. Цього року в родині Безкостих сталася по-справжньому важлива подія-Дарина закінчила 9 класів і отримала свідоцтво про середню освіту. Художниця вирішила вчитися далі-отримати професію дизайнера інтер’єрів, але виявилося, що для людини з ДЦП це не так просто.

Злякалися діагнозу

У школі Даша вчилася на індивідуальному домашньому навчанні, до неї приходили вчителі або розповідали матеріал Дистанційно. Як пояснює мама Олена Безкоста, шкільним навчанням і тим, як його організували, сім’я залишилася дуже задоволена, хоч домогтися і цього було складно. У перший клас Дашу прийняли майже в 16 років, закінчила 9 класів дівчина в 24 роки. Отримавши атестат, постало питання-що далі. Олена каже, що йти в 11-й клас не бачили сенсу-все те ж саме могли б дати в коледжі, а разом з цим і знання за фахом.

– Є провали в законах по відношенню до людей, як Дарина. Закон забороняє здавати їй ЗНО через фізичну недугу, а без ЗНО не можна вступити до вузу. Виходило, що вона випуститься лише з табелем, а час буде втрачено. Вступаючи ж після 9-го класу, вона пройде і програму шкільну, і отримає спеціальність, – пояснює Олена.

Але все виявилося не так просто: куди б вони з Дашею не зверталися з питанням про навчання за фахом, яку вибрала дівчина, їм ніхто не відмовляв, правда, і приймати не приймали.

Девушка мечтала стать дизайнером интерьера, но будет осваивать IT-технологии. ФОТО: Елена Безкостая, ФБ

Альтернатива відпала на медкомісії

Олена почала шукати альтернативу, стали розглядати варіанти училищ. Дійшло до того, що дівчинці з ДЦП запропонували вчитися на… маляра-штукатура.

– Нам пропонували училище, начитка матеріалу по дизайну інтер’єру в ній була, але в професії “Маляр-штукатур”. Коли на медкомісії доктору я озвучила, куди ми йдемо, доктор сказала: “Я бачу, що дівчинка дуже розумна, що у неї багато виходить, але ви хочете, щоб мене засміяли? Як я можу написати, що вона може вчитися на маляра-штукатура?”,- не без посмішки згадує ту розмову Олена. – Невролог відкрила список дозволених спеціальностей і каже, що на будівельну спеціальність, а “маляр-штукатур” якраз така, нам не можна. Та й усі наші рідні сміялися, коли почули.

– У Законі нас немає, але ми-тобто! Ми хочемо повноцінно жити, і живемо! Закон передбачає йти вчитися в будь-якому віці, але це для людей без діагнозів, а якщо діагноз є, і він важкий, виходить, що ти практично ніяких прав не маєш, тобі скрізь відмовляють. – міркує мама художниці з ДЦП.

Незважаючи на складнощі, з якими довелося зіткнутися в пошуку установи, вчитися Даша все-таки буде, правда, мрію про розробку дизайну інтер’єрів на час довелося залишити.

– Останнє, що ми змогли придумати і де нам не відмовили, – училище №1 в Сумах, спеціальність – IT-технології. Це робота з гаджетами, web-дизайн, на практиці це може бути розробка афіш, сайтів, можливостей багато. Це найкраще, що могло бути. Для Даші це хороша альтернатива, щоб не сидіти і не чекати, поки внесуться правки в закони і вона зможе вчитися, де захоче, – розповідає мама.

В училищі, куди дівчину вже прийняли, і самі вчитимуться працювати з людьми з інвалідністю.

– Вони вперше стикаються з таким випадком, розробку інклюзивних програм кинули на училище, є тільки розпливчасті фрази, як це навчання може відбуватися, – каже Олена Безкоста.

За словами матері, з мрією про дизайн інтер’єрів вони не прощаються, можливо, повернуться до неї після навчання в училищі, сплативши недешеві онлайн-курси.

КОМПЕТЕНТНО

Від страху-до гордості

За словами Лариси Самсонової, керівника експертної групи з питань інклюзивної освіти директорату дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти, в Україні ніхто не може бути обмежений у праві здобувати освіту, але є перелік професій, шлях до яких закритий через хворобу людини.

За її словами, людині з особливими освітніми потребами перед подачею заяви потрібно дуже уважно вивчити умови вступу і підготувати всі необхідні документи, а також заздалегідь попередити училище або коледж, що до них йде абітурієнт з інвалідністю, щоб в установі встигли підготуватися до роботи з таким студентом.

ДО РЕЧІ

Згідно з даними Державної служби статистики, станом на кінець 2019 року в інклюзивних та спеціальних класах в закладах професійної (професійно-технічної) освіти навчалися 590 осіб зі спеціальними освітніми потребами, в закладах “фахової передвищої освіти” – 3274 студенти, в закладах вищої освіти – 722 особи.