Меховщики про винищення коронавірусних норок: Коли був пташиний грип, вбивати птахів не змушували

“Це абсурд – через шкурку вірус не передається”

У Данії збираються знищити 17 мільйонів норок – про це заявив уряд країни. У чому винні пушістиезверькі? Виявляється, вони є рознощиками коронавируса. Тому норок – в утиль, шуб не буде. Брухт для норок передбачає відправку тушок на переробні підприємства, де з них зроблять кісткове борошно.

Ніякого доходу фермери не отримають – шкурки коронавірусних звірків використовувати за призначенням – для тієї мети, для якої вони і вирощувалися – заборонено. До речі, листопад і грудень – якраз ті місяці, коли по всьому світу йде забій хутрового звіра. Цуценята народжуються в березні, і через вісім-дев’ять місяців їх відправляють на шуби.

Серед українських виробників хутра плани датчан знищити всіх норок в країні через коронавируса – новина №1. Вони здивовані таким рішенням, як і забороною використовувати шкурки після знищення інфікованої норки.

– Ви ж знаєте, що таке коронавірус? Це респіраторне захворювання, значить, людина заражається, коли вірус потрапляє в легені – через ніс або рот, правильно? Уявіть собі, як повинна така маленька нірка чхнути, і щоб человекеще в цей момент в себе це вдихнув – щоб заразитися, – дивується в розмові з “КП” в Україні “глава ради директорів зверохозяйств України, директор підприємства з розведення хутрового звіра Василь Муха. -В Україні ніхто не змусить винищувати норок через коронавируса – тому що це абсурд! Коли був пташиний грип, не змусили же вбивати птахів …

За словами деяких українських виробників хутра, їх датських колег ще раніше змусили перевірити своїх норок на коронавірус – зробити тести. Якщо є – вбивати і утилізувати. Разом зі шкірками.

– Але ж через шкурку коронавірус не передається, – рвуть на собі волосся фермери. – Якщо шкурку зняти, обробити – ніякої загрози вона не представляє.

Передовики хутряного виробництва

Проте рішення влади не змінився. Також в Данії, за словами хутровиків, звучить інформація, що коронавірусів норки заражаються від … птахів.

– Як птах може перенести респіраторне захворювання? У дзьобі, на пазурах – я не розумію! – каже один з виробників хутра. – Таку картину “намалювали” датські професора.

Серед можливих пояснень рішення датської влади українські меховщики називають два: або це вигідно тамтешньому хутряному аукціону в Копенгагені, або “все проплачено”.

– У Данії, наскільки я знаю, прийшли нові люди. Данія – одна з найбільших країн-виробників хутра, і чому прийняли таке рішення – не знаю, – розмірковує Василь Муха. – Адже вони третина економіки угроблять. Або їм платять гроші, або з якої радості вони таке придумали – я не можу зрозуміти.

У Данії, за словами Василя Мухи, завжди приділяли велику увагу розвитку власного виробництва. У цій країні – безліч невеликих сімейних норкових ферм. У них можуть вирощувати по кілька тисяч норок – це небагато. Саме поголів’я норок тут невелика – навіть в Україні, де слабке виробництво, їх більше. Але Данії вдається утримуватися на перших позиціях по хутряному виробництву в світі – в тому числі завдяки наявності допоміжних виробництв, таких, як випуск верстатів для обшивки шкурок, для сушки і так далі.

Закриється аукціон в Копенгагені

Натомість норок датським фермерам обіцяють компенсації – 20 доларів за звірка. Меховщики вважають, що це їх датських колег не врятує, адже собівартість вирощування одного звірка становить 30-35 доларів.

– А перепрофілюватися вони не зможуть, – зазначає Василь Муха. – Вони всі шоковані. Також буде знищений копенгагенський аукціон. А може, це у аукціону якась місія, тому що він винен гроші фермерам. Фермери зараз проти не піднімуться … Але це штучно все зроблено – це точно. Поруч Норвегія, Швеція, Фінляндія – так, там менше норок, але все одно багато вирощується – і там про коронавірусних звірків ніхто не говорить.

Якщо в Данії знищать всіх норок – ця галузь буде відновлюватися дуже довго.

– У Данії працює налагоджена державою система. Якщо там потрібно перевірити норок на хвороби – приїжджає держслужба і бере кров, – розповідає Василь Муха. – Вакцинація проходить так само. Там таких моментів – море. Багата кормокухня, зробив замовлення – тобі привезли. Раціон, співвідношення білків-жирів вже прораховано. Зроблено все, щоб людина була не зобов’язаний сам про все дбати. У нас же, якщо мені треба корм, рибу, зерно – я шукаю сам. Якщо мені треба утилізувати відходи – я плачу за п’ять гривень за кілограмм.А в Данії раніше було зроблено все, щоб була інтенсивність виробництва.

В Україні вирощують мільйон норок в рік

Хутряна виробництво в Данії, за словами експертів, давало до 30% валового доходу країни. Хоча на першому місці був і залишається Китай, але звідти зараз немає доставки.

Також в лідерах раніше були Польща, Голландія – але зараз вони вже втратили ці позиції. Більше України також робили Росія і Білорусь.

– Який вал буде в реаліях цього року – важко сказати, – кажуть виробники хутра. -У нас максимум був – мільйон норок в рік. На наступний стільки не буде.

Скорочення виробництва хутра в світі йде вже не перший рік. Країни готуються до такого кроку роками. Ряд держав вже відмовився від виробництва хутра, деякі зробити це збираються протягом кількох наступних років. В Україні планували відмовитися від хутрових фермс 2025 року – в жовтні повинні були розглядати це питання, але законопроект так і залишився лежати на полиці.

– У наших поки є проблеми важливіші, – хмикає меховщики. – Якщо все-таки раптом заборонять – у нас встануть всі рибні, м’ясні підприємства. Їм же потрібно кудись утилізувати відходи, і за це доведеться платити. Поки ж їх викуповують для корму норок.

У сусідній Польщі виробництво хутра скоротилося в кілька разів – раніше тут вирощували сім мільйонів норок в рік, а тепер – два.

В ТЕМУ

Шкурки більше нікому не потрібні

Українські меховщики сподіваються, що такий закон у нас не пройде. Вони навіть переконані в етом.Но і без нього є всі підстави вважати, що незабаром половина підприємств закриється – шкурки просто нікуди дівати.

– Ціна на шкурку дуже маленька, собівартість – в два рази більше, ніж реалізаційна ціна, – зазначає “КП” в Україні “Василь Муха. – Продавати нікуди. Все йде до того, що аукціони закриваються. Наприклад, аукціон в Сіетлі і Торонто закрився в цьому году.Почему? Подивіться, що в світі діється – стагнація, зараз криза не тільки в Україні, а в цілому світі. Хто буде думати про те, де взяти шубу, якщо нічого їсти?

Норкову шкурку на аукціонах можна купити за ціною від 7 до 27 євро. За словами Василя Мухи, на торгах в Сіетлі найдорожча брендовий норка Blackglamaбила продана за 200 доларів. Сьогодні ж ціна впала в рази. А собівартість вирощування залишилася та ж.

Плачевна ситуація і в українській хутряний століце- Тисмениці на Прикарпатті. Місто, що прославився шубами, затих – товар ніхто не бере, хутра лежать мертвим вантажем в магазинах і на складах.