Навіщо влада хоче обвалити курс і накрутити ціни

Що хочуть у верхах

Останнім часом все частіше можна почути від чиновників і політиків незадоволення з приводу стабільності національної валюти. Як тільки у простого народу життя налагоджується-національна валюта залишається стабільною, ціни в магазинах теж не скачуть, – як починається “плач Ярославни” з боку влади. Мовляв, за таких умов ми не можемо наповнити бюджет, профінансувати будівництво соціальних об’єктів та інфраструктури, підвищити пенсії та зарплати.

Президент Володимир Зеленський нещодавно взагалі журився, що курс долара досі не виріс до 30 грн. Мовляв, ми не знаємо, як жити з міцною гривнею. Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко і зовсім назвав нинішню ситуацію з низьким зростанням цін “катастрофічною”.

“Макропрогноз, який став основою бюджету, передбачає інфляцію в районі 11%. Інфляція НБУ передбачалася в районі 5-8%. У нас зараз склалася катастрофічна ситуація з інфляцією – це дуже погана тенденція”, – сказав він.

За даними Держстату, за підсумками першого літнього місяця,споживчі ціни в Україні були вищими на 2,4%, ніж у червні минулого року. При цьому експерти погоджуються, що нинішній бюджет зверстаний попереднім складом уряду виходячи з інфляції 11%, в той час як Нацбанк встановив цільовий показник зростання цін на рік в коридорі 4-6%. Тобто нинішнє зростання цін на рівні 2,4% трохи нижче цільового коридору НБУ, але рівень бюджетного прогнозу виглядає просто неадекватним нинішній ситуації.

Хто виграє?

Як кажуть експерти, розкручуючи маховик інфляції, можна змусити людей витрачати більше грошей, що перезапустить економіку.

Якщо говорити про високий курс долара і зростаючі через Нього ціни, то це вигідно українським експортерам і Міністерству фінансів, яке зараз недоотримує частину доходів.

– Дешева гривня допомагає не тільки легше конкурувати на міжнародному ринку, але і збільшує гривневі бюджетні доходи, які можуть рости,навіть якщо виручка в доларах буде сторнувати.

Чим вище, тим гірше

Отже, зростання цін все-таки має бути. Але ось яким повинен бути рівень цієї самої інфляції? Експерти кажуть, що не надто великим.

– Спеціально прагнути до високої інфляції-це нісенітниця і економічне безумство, – пояснює “КП” в Україні” старший аналітик “Альпарі” Вадим Іосуб. – Будь-якій людині, що має елементарні економічні знання, очевидно: чим менше інфляція, тим краще. З одним невеликим застереженням: нульова або негативна інфляція (ця ситуація називається дефляція) -теж дуже погано для економіки, невелика інфляція потрібна для підтримки ділової активності і стимулювання витрат. Тому світові центробанки не прагнуть звести інфляцію до нуля. Щоб був невеликий зазор проти скочування в дефляцію, ідеальною інфляцією вважається цифра трохи вище нуля.

За словами Вадима Іосуба, для США і Єврозони мета по інфляції -2%. Для деяких країн, що розвиваються нормальною метою вважається 3% і навіть 4%. Але ніяк не 8-9-10%. Чим погана висока інфляція?

– Щоб люди несли гривню в банки, ставки за депозитами повинні бути вище інфляції, – говорить Вадим Іосуб. – А ставки за кредитами повинні бути вище ставок за депозитами. Хто під такі ставки буде кредитуватися? Ставки за гривневими облігаціями повинні бути теж вище інфляції. Як бюджет обслуговуватиме борги? Висока інфляція передбачає регулярну індексацію зарплат і тарифів, які,в свою чергу,будуть провокувати нове зростання цін. Виходить замкнуте коло. При високій інфляції кожну вільну гривню населення буде міняти на валюту, щоб захистити заощадження від знецінення. А це буде призводити до ще більшої девальвації.

Крім того, висока інфляція перешкоджатиме прямим іноземним інвестиціям.

Дешевих кредитів не буде

Також висока інфляція може поставити хрест на вимозі президента запустити в Україні доступне кредитування. Адже якщо інфляція буде близько 10%, то ніхто не видаватиме іпотечні кредити або гроші на ведення бізнесу під 5-10%.

– Зрозуміло, ймовірність появи іпотечних програм за вказаною ставкою виглядає вкрай низькою, адже головна мета будь-якого банку-це отримання доходу, – говорить Сергій Родлер. – Як ми можемо помітити, і 10% річних від ПриватБанку в даний момент є предметом гордості уряду. Ставка в 7% річних можлива тільки в тому випадку,якщо держава візьме на себе співфінансування іпотеки. Наприклад, позичальник буде виплачувати свої 7%, тоді як зі спеціального Держфонду банку буде виділятися сума (залишилися 3%), яка компенсує втрати кредитної організації.

Однак якщо у держави немає грошей на покриття дефіциту бюджету, то воно навряд чи фінансуватиме банки заради пожвавлення кредитування.

Ринок все вирівняє

Деякі експерти кажуть, що гривня девальвує до позначки в 30 грн еволюційним шляхом. Адже зараз стабільний курс в основному викликаний економічним застоєм, коли істотно впав обсяг імпорту, а ціни на сировинні товари істотно просіли.

– Фундаментальні фактори по великому дисбалансу торгового дефіциту в України нікуди не поділися, – говорить економіст Данило Монін. – Як тільки карантин скасується і сировинні ціни на світових ринках підуть вгору плюс економіка почне своє пожвавлення-відновлення – всі ці фактори сприятимуть девальвації. Тому курс 30 грн за долар-реальний на кінець року.

Що стосується низької інфляції, яку ми спостерігаємо в останні роки, то пояснюється вона все тими ж природними факторами.

– Минулого року інфляція була низькою за рахунок ревальвації гривні на 18%, – пояснює Монін. – Цього року за рахунок падіння сировинних цін. Відповідно, коли ці фактори підуть, плюс відбудеться девальвація гривні, то ми відіграємо два роки по інфляції. Думаю, рівень по інфляції в 10-12% цілком вірогідний в наступному році. Я, до речі, не бачу в цьому нічого поганого. Це допоможе скоротити дефіцит бюджету 2021 року.