Наздогнати і перегнати-коли Україна досягне рівня Польщі

Попереду планети всієї…

Про те, що економіка України впала з вражаючою швидкістю, країні розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

І знову Польща!

Польща не дає спокійно жити не тільки українським заробітчанам, а й вітчизняним чиновникам і політикам. Українцям час від часу обіцяють “польські зарплати” і “польський рівень життя”, і тут виникає закономірне питання: чому ми постійно порівнюємо себе саме з цією країною?

На думку голови Національної ради економічного розвитку Олексія Дорошенка, порівняння саме з поляками цілком логічне з кількох причин.

По-перше, це історична залежність: вся Правобережна Україна в XVIII столітті була частиною Польщі, тому за звичкою з цією країною і порівнюємо.

По-друге, поляки-наші сусіди, а порівнювати своє життя з сусідською – це у нас в крові.

І, нарешті, по-третє: сьогодні в Польщі працюють чимало українців, і волею-неволею вони порівнюють життя там і на батьківщині. До речі, коли більшість наших трудових мігрантів працювали в Росії, життя в Україні часто порівнювали з життям в РФ.

Математика не допоможе

Але повернемося до нашої “гонки”. Незважаючи на те, що Гетманцев, посилаючись на дані Світового банку, говорить про 35 років, півтора роки тому експерти СБ називали зовсім інші цифри. Згідно з їхніми прогнозами, до поточного рівня Польщі Україна зможе дорости через 50 років, а до рівня Німеччини – через 100.

При цьому економіст Андрій Мартинюк звертає увагу, що насправді СБ і не обіцяв, що через 50 років ми наздоженемо Польщу – нам говорять лише про “досягнення поточного рівня”. Але ж Польща теж не буде 50 років стояти на місці в очікуванні, коли ми її наздоженемо. Так що на ділі процес може затягнутися ще більше, і наздоганяти Польщу будуть вже наші правнуки.

У пошуках ” своєї формули”

На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, Україні не потрібно наздоганяти Польщу.

– У польській економіці теж є маса проблем, які нам зовсім не потрібні, – говорить експерт. – Наприклад, там занадто сильна залежність від зарубіжного капіталу. Самі поляки кажуть, що їх олігархів “з’їли” німецькі олігархи. Але не можна сказати, що німецькі олігархи краще польських, та й на зарплатах це не позначилося: вони в Польщі були, є і будуть нижче, ніж у Німеччині.

Якщо Україні і варто брати з когось приклад, так це з Туреччини, продовжує Охріменко. Хоча б тому, що Україна, як і Туреччина, має угоду про асоціацію з ЄС, але при цьому ні нас, ні Туреччину в Євросоюз, швидше за все, не приймуть. До речі, якби Польща не була членом ЄС, у неї не було б сьогоднішніх результатів. А асоціацію не варто навіть порівнювати з повноцінним членством-це незрівнянні речі.

Втім, можливо, найкращим варіантом для України сьогодні було б не втрачати час на порівняння, а шукати свій шлях? За словами Дорошенка, якщо, умовно кажучи, економіка Німеччини чотири роки зростає, а один рік падає, то Україна – чотири роки падає, а один – зростає. Експерт каже, що нам вже давно пора знайти свою “формулу успіху”, реалізувати її і, нарешті, якщо не Увійти, то хоча б наблизитися до клубу найбагатших країн світу. До речі, це ще одна причина того, чому ми порівнюємо себе з Польщею. Вони-то вже впритул наблизилися до цього клубу, а для нас це все ще дуже далека мрія.

– За роки незалежності оптимізму у політиків помітно поменшало, – констатував у коментарі “КП” в Україні” аналітик ТелеТрейд Сергій Родлер. – Якщо в 90-ті Україна повинна була стати другою Францією, за часів Ющенка говорили про” другу Польщу”, то зараз прогнозують, що будуть потрібні десятиліття, щоб наздогнати цю саму Польщу. У наявності повна відсутність будь-якого прогресу в плані соціально-економічної політики.

У той час як Україна не може досягти показників 1991 року, Польща буквально за останнє десятиліття перетворилася на державу з досить сильною економікою завдяки активній допомозі ЄС і власній стратегії розвитку, продовжує експерт. Тобто, наздогнати поляків стає все складніше.

– Для стабільного зростання економіки Україні потрібно створити повноцінну довгострокову стратегію розвитку економіки, – вважає Родлер. – Поки цієї стратегії немає, іноземні інвестори продовжать ігнорувати українські проекти. Крім того, необхідно попрацювати над іміджем країни (новини з України, головним чином, негативні) і знизити рівень корупції. Інвестори не будуть зв’язуватися з країною, яка не має чіткого плану дій на майбутнє.