Не смійте ділити наших братів! Чому Болгарія пред’являє претензії Україні

Національні збори Болгарії прийняли документ, який у Києві сприйняли як втручання у внутрішні справи України. Парламент країни схвалив декларацію проти поділу Болградського району Одеської області, яке заплановане в рамках адміністративно-територіальної реформи. Оскільки саме цей район є місцем компактного проживання болгар в Україні, в Софії порахували це наступом на права своїх співвітчизників в нашій країні. І почали повчати Київ, що і як потрібно робити. Як свого часу Угорщина і Польща.

Карта компактного проживания национальных меншин в Украине. Подробнее – см. в тексте Графика:

Болгари: рішуче не згодні

“Болгарський парламент рішуче не згоден із запланованими адміністративними змінами і закликає болгарський уряд вжити всіх можливих заходів перед урядом України, щоб забезпечити збереження цілісності болгарської громади в Болградській області в ході майбутньої адміністративно-територіальної реформи”, – йдеться в декларації, яку підтримала абсолютна більшість парламентаріїв.

Уряд України дійсно планує провести адміністративну реформу, яка може розділити Болградський район на кілька територіальних громад, де етнічні болгари більше не будуть більшістю. В даний час Одеська ОДА погодила утворення на території району п’яти об’єднаних громад з центрами в самому Болграді, а також Кубеї, Городньому, Василівці та Криничному.

Заява Болгарії була сприйнята в Україні як втручання у внутрішні справи країни. Український МЗС висловив рішучий протест: питання адміністративно-територіального устрою належать виключно до компетенції українських органів державної влади. “Для нас абсолютно неприйнятними є спроби втручання іноземних держав у внутрішні справи України. Викликають здивування і нерозуміння маніпулятивні недостовірні твердження про вплив реформ на національну самобутність етнічних болгар України”, – йдеться в повідомленні.

Згідно з останнім переписом населення (2001 рік), в Україні проживають понад 204 тисячі болгар. Вони переважно сконцентровані в Одеській (150,6 тисячі) і Запорізькій (27,4 тисячі) областях. Неофіційною столицею болгар Бессарабії називають Болград на заході Одеської області. Найбільш висока концентрація болгарського населення – в Болградському (61 %), Арцизькому (39 %) і Тарутинському (38 %) районах Одеської області.

Гагаузи: а чому нам не можна

Тут же проживає ще одна група національних меншин-гагаузи, нащадки православних переселенців з умовно “болгарських” земель Османської імперії 1812-1830 років. Вони компактно проживають у сільських регіонах на крайньому південному заході Одеської області.

За останнім переписом, їх число становить майже 32 тисячі осіб. Україна на даний момент є однією з двох країн, поряд з Молдовою, в яких склався компактний регіон проживання гагаузів.

Незважаючи на порівняльну нечисленність, в середовищі гагаузів популярна ідея автономії. Після того, як у травні 2016 року на заході, присвяченому 72-й річниці депортації кримських татар, президент Петро Порошенко пообіцяв створити національну кримськотатарську автономію на півострові, за цю ідею вхопилися і гагаузи.

У 2016 році Союз гагаузів УКРАЇНИ звернувся до Порошенка і депутатів Верховної Ради з проханням розглянути питання про створення в Одеській області територіальної автономії цієї етнічної групи. “Ще недавно будь-які розмови про неї придушувалися під виглядом боротьби з сепаратизмом. Але часи змінюються, і сьогодні вже президент Петро Порошенко сам ініціативно запропонував автономію кримським татарам”, – говорилося в тексті звернення Союзу гагаузів.

Угорщина: проти української мови

Найбільший “головний біль” у відносинах із західними сусідами для Києва – угорська громада України. Переважна більшість-жителі Закарпаття (151 тисяча осіб), 12% населення області. Угорці утворюють більшість населення у Берегівському районі, половину – у Виноградівському районі та помітну меншість – в Ужгородському та Мукачівському районах.

Конфлікт виник навколо закону Про освіту, який зобов’язує всіх громадян України вивчати і знати українську мову. Угорці Закарпаття не тільки не хочуть вивчати українську мову, а й пишаються тим, що не знають її. Про це ще два роки тому заявила голова Комітету експертів Хартії регіональних мов і мов нацменшин Ради Європи Весна Крнич-Гротич.

Натомість Будапешт вимагає від Києва визнати Угорську “мовою корінного народу”. А це неможливо, так як цей статус можуть отримати тільки мови меншин, які не мають власної держави.

Президент Володимир Зеленський заявив, що хоче підписати меморандум з угорським прем’єр-міністром Віктором Орбаном для вирішення конфлікту через закон Про освіту. “Пан Орбан протягом року шукає зі мною зустріч. Я сказав, що готовий до цієї фундаментальної зустрічі, на якій я хотів би, щоб ми підписали меморандум всього: ситуації безпеки, поваги, меморандум поваги до історії. У нас непрості поки відносини з Угорщиною, але, я думаю, ми це питання найближчим часом вирішимо”, – заявив він на останній прес-конференції.

Румуни: даєш автономію

Румунська етнічна меншина в Україні налічує трохи більше 150 тисяч осіб. Проживають в основному в Чернівецькій, Одеській та Закарпатській областях. Румуни складають найбільшу етнічну групу в Ренійському районі Одеської області та Новоселицькому районі Чернівецької області.

Після того, як Петро Порошенко в 2016 році заявив про кримськотатарську автономію, цього ж захотіли і українські румуни. У 2016 році Асамблея румунів Буковини звернулася до Президента з пропозицією надати району компактного проживання цієї національної меншини в Чернівецькій області статус територіальної автономії.

“Рішення президента надати територіальну автономію кримським татарам створило правовий і політичний прецедент, в рамках якого всі компактно проживають в Україні національні громади можуть претендувати на аналогічний статус”, – йшлося у зверненні.

Поляки: ніяких проблем

Хоча між Україною та Польщею існують серйозні розбіжності з низки історичних питань, польська громада не створює жодних великих проблем для Києва.

Нині поляки в національному складі України становлять 0,3% і не мають місця компактного проживання. Традиційною смугою їх розселення залишаються західні райони України. Це Житомирщина (4,5 %), Хмельниччина (2,4 %), Львівщина (1 %), Тернопільщина (0,6 %) і Волинь (0,5 %).

Серед поляків дуже сильні асиміляційні процеси. Згідно з останнім офіційним переписом, 71% поляків України назвали своєю рідною мовою українську, 16 % – російську і тільки 13 % – польську.

Русини: ми-це одне, а українці-інше

Група східнослов’янського населення, що компактно проживає на заході України (Закарпаття). Велика частина вчених відносить русинів до українців, але є й ті, що стоять на позиції: русини – самостійний етнос. У самих русинів з цього питання також немає одностайності. Частина вважають себе окремим народом, а частина-українцями.

З початку 90-х років у русинів популярна ідея створення власного національного територіального об’єднання. Лідер цього крила протоієрей Димитрій Сидор і його прихильники роблять ставку, головним чином, на підтримку Москви і Московської Патріархії. Він неодноразово звертався до Росії з проханням визнати незалежність Підкарпатської Русі та русинського народу від України. “Русини завжди хотіли об’єднатися з братами своїми, з росіянами”, – заявляв Сидор.

Всеукраїнський перепис населення 2001 року зареєстрував 10 183 русини, вони проживають у кількох районах Закарпаття.

Читайте також

Прес-конференція Зеленського в цитатах – від А до Я