Навіщо потрібен Український ланч у Давосі

Навіщо потрібен Український ланч у Давосі

В рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі 23 січня пройде традиційний український ланч, який проводить Фонд Віктора Пінчука. Цього разу темою дискусії для всіх бажаючих відвідати його зарубіжних політиків і бізнесменів буде нова реальність і нові виклики для України.

“Фарід Закарія, ведучий програми Fareed Zakaria GPS, CNN, виступить модератором дискусії за участю Девіда Рубенштейна, співзасновника і спів-виконавчого голови правління Carlyle Group, Роберта Шиллера, професора економіки Єльського університету, Білла Форда, виконавчого директора General Atlantic, Джареда Коена, головного виконавчого директора Jigsaw, а також Олега Сенцова”, – йдеться в повідомленні Фонду. Очікується виступ прем’єр-міністра України Олексія Гончарука. Крім того, Фонд Пінчука з партнерами організував у Давосі Український дім, який працюватиме до 24 січня.

Майданчик для дискусій

Український ланч – найбільше міжнародне зібрання за межами України, на якому обговорюються болючі для країни теми. Ланч покликаний пропагувати Україну серед світової еліти і спонукати міжнародне співтовариство до діалогу.

Гості Давосу вже звикли до того, що там є місце, де можна поставити прямі запитання українським чиновникам і почути те, що не прочитаєш в новинах. За правилами, поширеними тут, – це розмови без цитування.

Перший Український ланч був організований Пінчуком у січні 2005 року, після того, як заснована ним корпорація “Інтерпайп” стала першим українським корпоративним членом Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

Кожен зі сніданків має свою тематичну спрямованість. У 2018 році це була тема “Створення спільного майбутнього в мінливому світі”, в 2017-му – “майбутнє України в мінливому світі”, в 16-му – “світ змінюється. Чи змінилася Україна?”. А в 2020 році буде обговорюватися тема “Україна: креативність, інновації, можливості”.

У різний час спікерами ланчу були світові лідери, фінансисти, політики та експерти: Карл Більдт, Олександр Кваснєвський, Броніслав Коморовський, Кріс Паттен, Джордж Сорос, Домінік Стросс-Кан, Томас Фрідман.

У 2019 році в Українському ланчі взяли участь відразу три учасники президентських перегонів в Україні – Юлія Тимошенко, Петро Порошенко та Анатолій Гриценко.

Не обходилося і без скандалів. У 2017 році той же Петро Порошенко демонстративно проігнорував Захід Пінчука через те, що той у своїй статті в Wall Street Journal запропонував Україні піти на “болючі компроміси” з Росією заради миру на Донбасі. Зокрема, Пінчук пропонував відмовитися від вступу в ЄС і НАТО, закрити тему Криму і провести вибори на Донбасі без виведення звідти російських військ.

З 2018 року в Давосі під час форуму працює Український дім. Його мета-дати можливість для впливових лідерів і представників бізнесу зібратися разом, щоб відкрити для себе Україну як один з найперспективніших ринків Європи. Серед спікерів Українського дому в Давосі були Віталій і Володимир Кличко, президент Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті і навіть головний гуманоїд компанії SingularityNet – робот Софія.

Для чого це потрібно організатору

Подібний міжнародний майданчик приносить дивіденди і самому Віктору Пінчуку. Він став важливою і невід’ємною частиною комунікаційної стратегії України із зарубіжними партерами. Він також є організатором Українського ланчу на традиційній конференції з безпеки в Мюнхені, щорічно проводить форум Ялтинської економічної стратегії України.

“Головний олігарх, який підтримує поворот України на захід, Віктор Пінчук володіє власним ресурсом взаємодії з США, розташованим у Великобританії. Олігарх, залучив для цього лондонську лобістську контору Weber Shandwick під керівництвом коліна Байрна, колишнього радника зі ЗМІ прем’єр-міністра Тоні Блера. Пінчук протягом десяти років формував свій образ прозахідно орієнтованого політика”, – пише французький бюлетень”Intelligence online”.

Крім цього, організовуючи і спонсоруючи такі заходи, сам Віктор Пінчук, що називається, “обростає” зв’язками в середовищі зарубіжних політиків і бізнесменів. А вони, в свою чергу, є додатковою гарантією від всіляких загроз його статусу, пов’язаних з частою зміною влади в Україні.