Президент

Президент “Інгульця” Олександр Поворознюк: дуже скоро моя команда гратиме в єврокубках [фото]

Сезон потрібно дограти. Яким чином-не суть

– Як на сьогоднішній день йде ситуація із завершенням сезону в першій лізі чемпіонату України? Ви говорили, що підете в Лозанну, якщо сезон не буде дограний і ви не вийдете в Прем’єр-лігу…

– Ви зайдіть до нас на сайт, де ми виступили з офіційним поясненням, чому “Інгулець” повинен займати 3-е місце в турнірній таблиці першої ліги, а не 4-е, як зараз зазначено на офіційному сайті ПФЛ. Але ми не хочемо таким чином заходити у Вищу лігу. Я хочу, щоб” Інгулець ” за спортивним принципом грав у Прем’єр-лізі. Я за будь-який варіант, але аби дограти сезон. Яким чином-не суть.

– На час карантину ви не урізали зарплати своїм футболістам?

– Ні на копійку.

– Якби ви дізналися, що ваш гравець замішаний в договірному матчі або здав матч, як би ви вчинили? І чи багато в нашому футболі договірних матчів?

-. Наш футбол кишить договірними матчами, на жаль. Але моя команда в такі ігри не грає.

– Представимо “Інгулець” у Прем’єр-Лізі. Які ваші амбіції? Через скільки років ви бачите “Інгулець” на міжнародній арені?

– Якщо ми виходимо в Прем’єр-лігу, Я дам пограти перший рік пацанам, які заслужили це право. Я людина чесна і справедлива, якщо обіцяю, слово своє тримаю. Рубати шаблею і набирати сильніших гравців, тому що це Вища ліга, не стану. Ми вже всім довели, що можемо грати на рівних з командами Прем’єр-Ліги – “Карпатами”, “Маріуполем”, “Дніпром”. Я дам шанс своїм хлопцям. Після закінчення першого кола прийму рішення, що робити далі. Але перший рік точно буде як пробний-завдання закріпитися, обжитися, обрости мохом. Мінімум через три, а максимум через п’ять років ви побачите “Інгулець” в Лізі Європи. Я в це свято вірю!

Алієв і Мілевський мені не потрібні

– Ви створили “Інгулець” після того, як вам стало нудно і захотілося екстриму. Коли Вам в останній раз було нудно?

– Мені стало нудно з 23 березня, коли скасували український чемпіонат. Мені все частіше здається, що я потихеньку божеволію. Мені дуже не вистачає футболу. Але в той же час я знайшов для себе новий екстрим. Я купив два нових сільгосппідприємства, додав трохи землі, купив млин, олійницю. Зараз привожу все в порядок, потрібно налагодити робочий процес. Таким чином я вирішив трохи відволіктися від того, що немає футболу.

– Якось ви заявили, що збираєтеся випускати макарони власного виробництва “татові макарони”. Випустили, пішла справа?

– Да. Вже як три роки. Єдине, через всі ці бюрократичні нюанси ми не можемо зареєструвати торгову марку. Ми придбали всі фасувальні машини на крупи, макарони і випускаємо ” татові макарони “під логотипом”АГРОФІРМА П’ятихатська”.

– Які з креативних ідей ви збираєтеся реалізувати в 2020 році?

– Хочемо побудувати маслоекстракційний завод до наступної весни. Все це є в планах. Ми вже збиралися його будувати, але через цей карантин процес зупинився. Потрібно злітати в Китай і з’їздити в Чехію на переговори, але повітряний простір поки закрито.

– У білоруську команду “Динамо-Брест” для піару запрошували Марадону. У вас не було ідеї в Петрове привезти когось із зірок минулого?

– Навіть в думках такого немає. Я реаліст. Навіщо мені піар? Алієв і Мілевський мені не потрібні. Я реаліст і твердо ходжу по землі. Прийде час, і ми самі виховаємо зірок зі своїх футболістів і будемо цим пишатися. У нас грає Євген Запорожець. Він починав у нашій школі, грав по аматорам, а зараз його хочуть купити п’ять команд Прем’єр-Ліги. Ось це наш шлях!

– По-вашому, футбол-це проста або складна гра?

– Футбол ні з чим не можна порівняти. Це незвичайна гра!

– Чому ви не захотіли, щоб ваш син став футболістом?

– А чого я не захотів? Він грає у футбол. Але я реаліст і називаю речі своїми іменами. Я не хотів би, щоб мій син грав у футбол тільки з тієї причини, що його туди просунув батько. Я хочу, щоб він у майбутньому став президентом “Інгульця”, і найважливіше – став успішним менеджером футбольного клубу, як це роблю я.

Президент обіцяє зберегти склад команди в разі виходу в Прем’єр-лігу.

На місці Коломойського я вчинив би так само

– Олександре Григоровичу, ситуація з коронавірусом вплинула на Вас благотворно. Ви подарували готель в Петрово, який будували для гостьових команд, для облаштування двадцяти квартир для лікарів. Хто може розраховувати на ці квартири і чи готові туди заселятися люди?

– У вас не зовсім точна інформація. Це була будівля, яку я хотів побудувати для гостьових команд під єврокубки, коли ми туди вийдемо. Сам готель побудований, ми чекаємо тільки відновлення чемпіонату. А це триповерхова будівля майже готова, потрібно провести тільки плановий ремонт, і квартири будуть готові. Я подарував цю будівлю нашій громаді, а вони вже самі розподілять Квартири для медиків.

– Ви не думали, чому вашому прикладу не слідують інші власники клубів?

– Колись один інтелігентний чоловік запитав мене, чому я не йду в політику. Він мені просто і дохідливо пояснив, мовляв, коли досягаєш певного рівня і не йдеш в політику, політика йде до тебе. Це мій випадок. За інших відповідати не можу. Доброта в душі або є, або її немає. Коли людина випинає себе і розповідає, що ходить до церкви, займається благодійністю, то зрозуміло, для чого він це робить. Я в душі завжди з Богом-чим можу, тим і допомагаю людям.

– Хто вам більше імпонує як людина-Суркіс чи Ахметов?

– Ахметов. Скажімо так, він мені більше подобається в бізнесі, в розумінні і управлінні справи. Суркіса я ніколи не бачив і поняття не маю, чим він займається, крім київського “Динамо”. З Ахметовим я знайомий особисто. У нього тут в Кіровоградській області гранітні кар’єри, і я бачу, як він професійно налагодив ГОСПОДАРСТВО. Я хочу за таким принципом налагодити роботу на своєму підприємстві.

– Ваше ставлення до Коломойського?

– Чудовий дядько. У цієї людини теж можна чимало корисного відзначити.

– Наприклад?

– Жорсткість і прямолінійність у відносинах. Коли він правий, він буде йти до кінця. Тому що він правий. У нього є цей внутрішній стрижень, якому можна позаздрити. Мало таких наполегливих людей, як Коломойський. Все, що він думає, говорить в очі. Мало хто може так прямо говорити, як він.

– З іншого боку-він з тих, хто може “кинути”, як у випадку з ФК”Дніпром”?

– Ви просто не знаєте всієї історії “Дніпра”. На його місці я б вчинив точно так само. Коли у тренера “Дніпра”, не буду говорити імені, була зарплата 4 мільйони євро на рік і коли він запрошував футболістів і брав відкати по 100 тисяч доларів з кожного гравця – це низько і підло. І коли президент клубу прибрав цього тренера, він мав ще нахабство вимагати компенсацію за звільнення. Коломойський пішов на принцип. Це його позиція. Повторюся, якби мене дурили на такі гроші, я вчинив би точно так само.

Довідка ” в Україні”

Олександр Поворознюк-підприємець-агроном, генеральний директор ТОВ ” Агрофірма п’ятихатська “та президент ФК” Інгулець ” (Петрове). Народився 6 березня 1971 року в Новомануйлівці (Кіровоградська область). Одружений. Має трьох дітей-старшому синові 30 років, доньці – 24, молодшому синові – 14.