В Одесі дівчина стала військовим водолазом: вперше в історії українських ВМС [фото]

В Одесі дівчина стала військовим водолазом: вперше в історії українських ВМС [фото]

В Одесі вперше за всю історію Збройних Сил України пройшла підготовку і отримала водолазну кваліфікацію жінка-військовослужбовець. Про це повідомляє АрмияInform.

– Це Катерина Нікітенко, яка зараз проходить службу в лавах Військово-Морських Сил ЗС України. У свої 19 років вона пройшла шлях від матроса до старшини першої статті і здобула перемогу на нинішніх всеукраїнських змаганнях з акватлону (єдиноборства під водою), – йдеться в повідомленні.

Вивчилася на медика і може надати медичну допомогу на великій глибині

Катерина Нікітенко з дитинства любила море, адже багато часу проводила з бабусею в Одесі. Дівчина мріяла про військову службу, а тому з першого курсу навчання в Ізмаїльському медучилищі думала над цим питанням. Ще не встигла отримати диплом про медичну освіту, як звернулася до командування ВМС України з проханням призвати її на військову службу.

Після підготовки в Навчальному центрі на Миколаєві Катерина почала свою військову кар’єру фельдшером у водолазній школі.

Її посада передбачає медичне забезпечення водолазних спусків та отримання допуску до спусків у барокамері для надання медичної допомоги аварійним водолазам, які проходять лікувальну рекомпресії.

– Я побачила, як інструкторсько-викладацький склад навчає курсантів. Мені захотілося поповнити ряди фахівців з водолазної справи. З першою групою працювала як фельдшер, а вже з другою групою, після отриманням схвального рішення командування ВМС України, почалася моя водолазна підготовка. Моє навчання було перервано через відрядження на курси підвищення кваліфікації зі спеціальної фізіології (Київ, на базі військової медичної академії), де удосконалювала свої знання про специфічні водолазних захворюваннях. Мій випуск відбувся з третьою групою курсантів, – розповіла Катерина Нікітенко.

Фото - из личного архива Екатерины Никитенко

Плавала на глибині зі зв’язаними руками і ногами

За словами дівчини, протягом місяця курсанти проходять курс теоретичної підготовки і відпрацьовують практичні навички в басейні. Особливо курсантів-новачків вражали випробування з навчального блоку спеціальної фізичної підготовки, а саме на стресостійкість.

– Нам намагалися створити реальні умови загрози для життя, імітуючи напади противника, аварійні ситуації, зобов’язуючи боротися, долати свої страхи і паніку. Дуже сильно виснажували як психологічно, так і фізично. Ми плавали з зав’язаними руками і ногами. Нас вимотували тривалим перебуванням у воді. Потім, залишаючись на поверхні тільки за рахунок роботи на ластах, утримували додатковий вантаж вагою від 10 до 20 кг і ще й передавали його по колу. Весь цей час нас поливали зверху водою, – поділилася Катерина Нікітенко.

Це було не єдиним випробуванням для майбутніх водолазів. Потрібно було зі своєю вагою і вантажним поясом утримуватися на плаву за допомогою роботи ногами з піднятими вгору руками. Вага вантажного поясу, за словами співрозмовниці, коливалася від трьох до десяти кілограмів.

Словом, у практичній гавані курсанти не нудьгували. Вони шукали втрачені предмети і затоплені об’єкти, практикувалися зі своїм спорядженням, від зняття і надягання маски, до повного зняття і одягання амуніції під водою, виконували завдання за різними непередбачуваними сценаріями. Були і самостійні спуски, коли курсанти опинялися в полоні глибинної темряви один на один з конкретним завданням …

Фото - из личного архива Екатерины Никитенко

На водолазів-новачків на глибині чатували небезпеки

– З власного досвіду пораджу: завжди треба стежити за “чистотою” сигнального кінця. Під час одного з занурень мій сигнальний кінець заплутався. Мені пощастило, що я була з напарником. На секунду забула, що з собою завжди є ніж, і почала трохи панікувати. Згадавши все, чого вчили, і зібравшись з думками, намагалася вгамувати підвищене серцебиття, почати повільно дихати і зберігати спокій, адекватно оцінила ситуацію і зробила те, чого вчили, – розповіла Катерина Нікітенко.

Загалом дівчина-водолаз під час навчання провела понад 650 хвилин під водою, занурюючись на глибину до 30 метрів. Вона навчилася затримувати дихання до трьох хвилин, за які встигає проплисти близько 50 метрів під водою. Катерина каже, що серед них курсант, який затримував дихання в статиці до 4 хвилин. Коли ж довелося випробувати це вміння в динаміці, то на затримці дихання він не зміг проплисти навіть 20 метрів. Катерина регулярно робить дихальні вправи, щоб надалі збільшити час, який вона може провести без повітря під водою.

Їй подобається справа, якою вона займається. Перед зануреннями постійно проводить робочу перевірку свого водолазного спорядження і засобів водолазних спусків і робіт, ретельно перевіряє тиск повітря в балоні, герметичність компенсатора плавучості, утримує інше спорядження в справному стані. Після кожного занурення вона наполегливо обслуговує все спорядження, що було з нею в солоній воді, але кристалізована сіль може завдати непоправної шкоди. Дівчина відкидає всі пропозиції про допомогу: начебто піднести балон або підготувати комплекти спорядження, адже прагне опанувати водолазної професією краще.

Катерина Нікітенко має амбітні плани на майбутнє. Вона готується пройти інструкторські курси і стати першою серед жінок інструктором-водолазом, щоб надалі рухатися по кар’єрних сходах до “водолазного фахівця”. Під час служби дівчина планує здобути вищу військову освіту.

На питання, що ж їй надавало сили пройти випробування, на яких відсівається до 70 відсотків чоловіків (50% відсівається на вступних іспитах, ще до 20% під час навчання) і отримати кваліфікацію водолаза, Катерина Нікітенко каже:

– Я бачила, як здаються деякі хлопці. Розуміла, що як єдина дівчина повинна боротися і отримати бажану професію, – сказала вона.

Фото - из личного архива Екатерины Никитенко

Раніше “КП в Україні” писала про вінничанку Уляну Созанську, яка стала першою в Україні жінкою-диригентом у військовому оркестрі. Уляна в 2014 році вирушила на фронт і в цей же час закінчила музучилище. Хоча до початку війни на Донбасі дівчина ніяк не пов’язувала своє життя “ні з армією, ні з військом”, але відслуживши кілька років в армії ЗСУ твердо вирішила стати диригентом військового оркестру, при цьому ставши першою жінкою в нашій країні, яка працює за такою професією.

Фото - из личного архива Екатерины Никитенко