Згвалтування в Кагарлику: після галасу в ЗМІ в ГБР прийшли інші потерпілі

Після того, як ЗМІ почали писати про що відбулися в Кагарлику згвалтуванні і тортурах, в ГБР почали звертатися люди, також піддавалися насильству з боку правоохоронних органів. Про це розповів перший заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков в ефірі телеканалу “Україна 24”.

– До сих пір (справа – ред.) Розслідували, бо були виявлені нові епізоди. Більш того, були виявлені нові речові докази – і протигаз, і спеціальні знаряддя, які проходили генетичні експертизи, встановлювали приналежність, – повідомив Бабіков.

Він окремо підкреслив, що в справі є й інші постраждалі.

– Коли сталася розголос, почали в ГБР звертатися люди, які піддалися тортурам. Від цього кримінальне провадження початок розширюватися. Коли побачили, що це не один і не два випадки, вже необхідно було слідчим дати оцінку діяльності керівника підрозділу. Це також потребувало додаткового збору доказів, – сказав Бабіков.

Замдіректораг ГБР також зазначив, що розслідування у справі може бути завершено в відношенні керівництва і співробітників поліції Кагарлика вже в жовтні. На даний момент чотирьом особам пред’явлено повідомлення про підозру, проведені всі експертизи.

ЩО СТАЛОСЯ

24 травня в лікарню Кагарлика звернулася 26-річна дівчина на ім’я Неля. Вона розповіла, що її побили і згвалтували в відділі поліції. Лікар повідомив про подію в правоохоронні органи. Як з’ясувала перевірка, оперуповноважений в своєму службовому кабінеті катував жінку, обманом викликану до відділу в якості свідка про крадіжку. Він одягав на неї протигаз і наручники, стріляв з табельної зброї над головою, кілька разів згвалтував.

У скоєнні злочину поліція підозрює оперуповноваженого Сергія Сулиму і начальника кримінального сектора відділення Миколи Кузіва. Першого підозрюють у зґвалтуванні, вчиненому групою осіб за ч. 3 ст. 152 Кримінального кодексу. Другого – в співучасті в згвалтуванні, скоєному групою осіб і перевищенні влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, які супроводжувалися насильством по ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу. Однак Сулима свою провину не визнав.