Один день політичного агітатора: Посилають на три веселі букви замість “здрастє”

Робота політичного агітатора повна небезпек і тривог. Не вірите? Запитайте хлопця, який роздавав листівки на минулому тижні на вулиці клінічності в Києві. Його поранив ножем в шию 36-річний киянин на грунті конфлікту, що виник в ході розмови. Іншим його колегам пощастило більше: самі не постраждали, але їхні намети пошкодили.

Репортер “КП” в Україні “відправився в місто, щоб з перших вуст дізнатися про особливості роботи політичного агітатора.

Поклонники “УДАРа” ругаются с “Перемогою Пальчевського”

Першими попалися нам на шляху агітатори “Перемоги Пальчевський”. Що не дивно. Їх наметів в Києві, напевно, більшість. Причому не банальних клейончатих кубів з рекламою, а наметів з газетами, листівками, а іноді і прапорцями. Працюють вони по дві людини, але поводяться досить пасивно, до перехожих зі своїми агітаційними матеріалами не пристають. Чекають, коли улов сам попадеться до них в мережі.

– Зазвичай до нас підходять або ті, хто підтримує Пальчевського, або ті, хто любить Кличко. Другі лізуть зі спорами, іноді образами. Але наша справа на це ніяк не реагувати і не розпалювати конфлікт. Як правило, в такі дебати посеред вулиці не проти втрутитися люди старшого віку, від 50 років і більше. Напевно, їм хочеться висловити все, що у них накипіло, і тут їм потрапляємо ми. Тут вже нічого не поробиш, – розповіли нам в наметі “Перемоги Пальчевський”.

Конфліктів з конкурентами, агітаторами інших політсил у них не траплялося. Роботу по дві людини вони ведуть для зручності. Поки хтось один роздає газетки, листівки, другий в цей час обідає або біжить в найближчий заклад громадського харчування в туалет. Чергують вони з 10 ранку до 6 вечора. Запевняють – працюють за ідею. Втім, все агітатори, з якими ми розмовляли, крім однієї команди, сказали, що грошей за свою роботу вони не беруть.

Далі на нашому шляху попалася намет Олександра Омельченка “Єдність”. Але працює в ній жінка середніх років виявилася небагатослівна. Лише огризнулася, що хоче змін і вірить в свого кандидата. Судячи з того, з якою наполегливістю вона чіплялася до перехожих зі своїми листівками, змін їй хочеться ну дуже сильно.

“А що, Колянчік теж балотується?”

По сусідству з наметом Омельченко розташувалася намет “Рідна Країна” Миколи Томенка. Тут стояли двоє чоловіків, найбільш балакучі з усіх зустрілися нам за день.

– Працюємо майже кожен день. Хіба що в погану погоду не виходимо. Про свого кандидата знаємо небагато, зацікавилися ним після того, як потрапили на цю роботу. Перейнялися ідеєю, – розповідають чоловіки. – Радують і позитивні відгуки про Томенко. Підходять люди часто і кажуть: “А що, Колянчік теж балотується? Це хороший мужик, будемо за нього”. Я в шоці був, коли багато подібного наслухався. Дивно. А такого, щоб хтось щось погане говорив, такого не пам’ятаю. Але толку-то від відгуків, якщо виграють розпіарені і дорогі партії?

Тут теж воліють пасивну тактику. Хто зацікавлений в Томенко і його команді, сам підійде. А тикати в руки газетку, щоб її викинули, не прочитавши, за наступним же кутом, агітатори не бачать сенсу. Скільки вони отримують за свою працю, вони не сказали. Лише обмежилися стандартними для всіх “за ідею”. Правда, по їхньої розмови можна було зрозуміти, що справа не тільки в ідеї. Чоловіки сподіваються роздобути якусь партійну роботу вже після закінчення виборів.

Зізналися, що отримують гроші

Агітаторів президентської партії “Слуга народу” ми шукали довго, але так нікого і не знайшли. Мабуть, вирішили обмежитися по Києву рекламними кубами, як це зробив і “Наш край”. І знаєте, що спільного між цими двома партіями? І у тих, і у інших куби або порізали, або розписали нецензурщиною, або розмалювали непристойно.

Не бачити по місту і наметів “Європейської солідарності” Порошенко. Білбордів з фотографією Марини Порошенко по Києву хоч відбавляй, а агітаторів годі й шукати. Чого не скажеш про інших молодих партіях. Досить багато наметів у “За майбутнє”. Там стоять в основному студенти.

– До нашої партії ставляться нормально. Може, тому що мало хто взагалі знає про неї. Часто буває таке, що люди підходять і запитують хто ми, які у нас кандидати, які політичні сили представляємо. Ми для людей в новинку. Але агітматеріали беруть неохоче, – каже наша співрозмовниця. – Агітатори інших партій до нас теж відносяться нормально. Ніяких конфліктів не буває. Працюємо з 12 дня до 8 вечора. У нас всі молоді в основному.

І агітатор “За майбутнє” єдина, хто зізнався – вони наймані працівники.

– Звичайно все отримують гроші за це. У всіх своєю графік, все стоять однакову кількість годин. Зарплата у всіх приблизно однакова. Але яка саме, я вам не скажу, – додала наша співрозмовниця.

Від поліції допомоги майже нуль

Куди більш напружено йде робота у агітаторів ОТЗЖ і “Партії Шарія”. Тут теж стоять в основному студенти.

– До нас часто підходять і кажуть: “Ви що, не знаєте, за кого тут стоїте? Ви ж за Кремль, за Путіна, за Януковича … Стільки людей через них загинуло! Вам не соромно ?!”. І все в такому дусі. Я особисто в політиці не особливо розбираюся. Мені за великим рахунком все одно. Для мене, як для простої людини, ці вибори і партії мало що значать, на моє життя це особливо не впливає, – запевняє агітатор від ОТЗЖ. – Є й такі, хто реально нам загрожує. Приходять і кажуть, що нас поб’ють, намети і газети пожгут. Ми в таких ситуаціях дзвонимо своєму керівництву. Ті обіцяють розрулити. Але вирішать чи не вирішать, хто його знає. Слава Богу, до справи ці загрози поки так і не доходили.

Скільки отримують за свою працю, наші співрозмовники не зізналися. Але й не говорять, що працюють за ідею.

Їхні колеги по цеху від “Партії Шарія” справи ще більш суворі. Тут загрози неодноразово переходили в їх фізичне втілення.

– Ми поставили свій куб ще вчора. Роздаємо листівки. Але боїмося, що нам скоро доведеться міняти місце. Часто приходять якісь націоналісти і починають провокувати і погрожувати. У Телеграма можна багато знайти відео, як до наших агітаторам підходять по три людини. Один знімає на відео, а двоє починають бити, – каже молодий агітатор Шарія. – Від поліції допомоги майже нуль. Вони цим не займаються. Від перехожих теж не доводиться чекати чогось хорошого, через одного прямим текстом посилають на три веселі букви. Це у них як замість “здрастє”. Так і працюємо. Ми віримо в Анатолія і його команду, працюємо за ідею, реально ризикуючи собою.

функція gallery419594 () {
$ .get (‘//’ + window.location.host + ‘/ajax/module.aspx?spm_id=1999&aj_ph_id=419594&IsAjax=true’, функція (дані) {$ (‘# gi419594’). html (дані); });
}

галерея419594 ();

ЧІІТАЙТЕ ТАКОЖ

Стоп – передвиборний психоз! Як уберегти своє здоров’я і нерви

Психологи радять дозувати новини і пропагують здоровий егоїзм.