Олексій Душка – про відхід з “1 + 1”: Прийшов час, коли боятися змін не треба

На канал “1 + 1” Олексій Душка прийшов в 2005-му: починав як кореспондент ТСН, потім обзавівся власними проектами – “У Бога за пазухою”, “Особиста справа”, “Життя без обману”, “Їмо за сто”. А тут несподівано повідомив в соцмережі, що покидає “плюси”.

– Грустинка … Ну ось і все. 15 років роботи на “1 + 1”. Сюди я прийшов юний і зелений. Тут я всьому і навчився. Тепер я виріс і став мудрішим, у мене є борода, думки і ще трохи пузо (над цим я ще працюю). Я широко розкрив руки і обійняв вас всіх і … Пішов далі, – написав Душка.

Ми запитали у 36-річного телеведучого – що далі?

– Далі – відпустка, хочеться трохи скинути зайве навантаження. Далі – нові плани, але поки секрет, – каже Олексій Душка. – Ну і, звичайно, продовжую міняти себе. Ось схуд на 6 кг. У планах ще 12. Потім – реформація тіла. Хочу до 40 істотно змінитися.

Прийшов час, коли боятися змін не треба. Треба тільки робити кроки вперед, а чи будуть вони правильні, покаже час.

Що стосується змін у зовнішності, Олексій зізнається: нічого особливого не робить:

– Дієта проста, їм трохи менше солодкого, а якщо і дозволяю, то шоколад або сирну запіканку вранці. Трохи більше овочів, в першій половині дня п’ю достатньо води. Витрачаю багато енергії в залі. Моє завдання схуднути не швидко, щоб потім не набрати знову зайве, а якісно. Щоб назавжди. Тому не мучу себе дієтами, їм то, що хочеться. Але менше жирного і солодкого. От і все.

До речі, є у Олексія Душки цікаве хобі – він обожнює фотографувати. Причому любить робити саме жанрові фото, які показують життя таким, яким воно є.

– Я став захоплюватися фотографією ще з дитинства, десь в 1989-му році. Тоді це було модно у молоді, – розповідав в інтерв’ю “КП” ведучий. – Мій сусід фотографував мене і мого брата, а також плакати з ніндзя, Сталлоне і Шварценеггером, а потім ми всі разом проявляли знімки. Це було як магія – проявники, закріплювачі, він клав чистий папір в спеціальну рідину, а діставав вже фото. А років з 10-ти і я спробував. На день народження мені подрали фотоапарат “Агат 18”. Але плівка в 90-е коштувала дуже дорого, тому довелося трохи відкласти цю справу – років на 15. У 25 я купив собі хороший цифровий фотоапарат. І – почалося. Мені подобається робити жанрові фото, вони показують нам життя таким, яким воно є. Просто важливо просто вчасно помітити яскравий момент і відобразити його.