Посилення торгівлі з ЄС: Україні від цього ні жарко, ні холодно

Попрацювавши…

Поки Україна святкувала День Незалежності, Європа працювала. І результатом цієї роботи стало прийняття Єврокомісією пакету пропозицій, спрямованих на зростання торгівлі між Європейським Союзом і країнами, що використовують конвенцію Пан-Євро-Мед, серед яких значиться і Україна.

На перший погляд здається, що дана Конвенція безпосередньо має відношення до України, принаймні, на слух. Тут тобі і “пан”, і “євро”, і ” мед ” – і всі слова безпосередньо так чи інакше пов’язані з нами.

Однак насправді, каже експерт Інституту Growford Олексій Кущ, ця абревіатура ніяк не пов’язана ні з “паном”, ні з “медом”, та й до “Євро” вона має вельми віддалене відношення. Пан-Євро-Мед – це самий звичайний Міжнародний договір, покликаний впорядкувати поняття країни походження товару.

Що стосується схваленого пакету, то він включає 21 пропозицію Раді ЄС, які забезпечать більш зручні правила торговельних відносин Євросоюзу з сусідніми країнами. Крім України, цей пакет вносить поправки в двосторонні угоди ЄС з Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією, Швейцарією, Фарерськими островами, Туреччиною, Єгиптом, Ізраїлем, Йорданією, Ліваном, Палестиною, Грузією, Молдовою, Албанією, Боснією і Герцеговиною, Північною Македонією, Чорногорією, Сербією, Косово.

Історія питання

Олексій Кущ нагадує, що укладаючи угоду про ЗВТ з Україною, ЄС ввів жорсткі вимоги до так званого “рівня локації”.

– Говорячи простою мовою, Європа чітко визначила питому вагу української сировини, напівфабрикатів, комплектуючих, які повинні бути присутніми в продаваному на європейському ринку українському кінцевому продукті, – пояснює експерт. – Це зробили для того, щоб в рамках Угоди про вільну торгівлю з Україною в Європу, наприклад, не потрапляли китайські автомобілі з прикрученими в Мукачево колесами. Посил простий: хочете продавати в Євросоюзі соняшникову олію-робіть його зі свого насіння, хочете продавати сухе молоко-використовуйте для його виробництва молоко місцевих корів і т. д.

Подібні правила пояснюються не шкідливістю європейців, а тим, що вони слідують певній стратегії. Справа в тому, продовжує Олексій Кущ, що нинішня модель торгового співробітництва ЄС з периферійними країнами спирається на ряд базових принципів: максимально використовувати сировинний потенціал цих країн і при цьому створювати їм стимули для появи виробництв, що випускають найрізноманітніший ширвжиток. У перспективі європейці планують цим ширвжитком замінити китайські товари, і щиро не розуміють, чому українці, настільки близько перебуваючи до європейського ринку, не можуть робити ті ж самі гумові шльопанці і продавати їх в Європі.

Теорія і практика

До виконання положень Регіональної конвенції про Пан-євро-середземноморські преференційні правила походження Україна приступила ще 1 січня 2019 року. В теорії угода Пан-Євро-Мед дійсно виглядала дуже красиво, адже Міжнародний договір дозволяє його учасникам проводити так звану діагональну кумуляцію. Тобто, пояснюють експерти, сировина, закуплена в одній країні при виробництві товару в іншій, не буде сприйматися як “чуже” і на нього будуть поширюватися преференції, закладені в Угоді про ЗВТ з Європою.

Але насправді не все так райдужно, як здається на перший погляд. І в цьому питанні, як це часто трапляється в нашій країні, між теорією і практикою лежить справжня безодня.

На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, дане рішення ЄС більше бюрократичне.

– Вони спростили процедуру ведення переговорів з представниками ЄС з питань розширення пільг для країн, які є асоціативними, – говорить експерт. – Умовно кажучи, тепер на ведення переговорів потрібно буде не шість місяців, а три, але це зовсім не означає, що ЄС погодиться з умовами іншої сторони. Процедура спрощується, але пільги потрібно буде виривати зубами.

А аналітик “Центру біржових технологій” Максим Орищак додає: однієї угоди з ЄС мало – необхідно підписати документи про створення зон вільної торгівлі з країнами-партнерами.

– На сьогодні Україна реалізувала ЗВТ з вкрай невеликою кількістю країн з Пан-Євро-Мед, внаслідок чого говорити про якусь відчутну вигоду поки рано,-зазначив експерт у коментарі “КП” в Україні”. – Вся справа в тому, що український експорт головним чином представлений сировинними товарами без високої доданої вартості. В таких умовах ЗВТ з Туреччиною, Єгиптом або іншими виробниками дешевої продукції призведуть до падіння прибутків нечисленних українських підприємств з несировинних галузей, через що угода в підсумку виявиться невигідною з економічної точки зору.

Що стосується нових поправок, то, підсумував Орищак, вони не повинні надати серйозного позитивного ефекту, так як Україна все ще не може повноцінно використовувати угоду для розвитку експорту.