Реформа вищої освіти: коли українські вузи будуть конкурувати з європейськими

Чому вчать у вузах, в принципі, відомо, а от чи добре вчать? На це питання в Україні покликана відповісти незалежна від Міністерства освіти і науки Організація “Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти” (НАОКВО). Вона перевіряє навчальні програми у вузах і видає рекомендації, як наблизити їх до європейських показників.

Вуз з репутацією

– В Україні дуже багато освітніх програм, які претендують на те, щоб готувати, наприклад, юристів. Але їх якісно готують лише кілька вузів, чиї випускники регулярно отримують хороші бали на ЗНО з предмету “Право”. Це Харківська юридична академія, Києво-Могилянська академія, КНУ ім. Шевченка та Львівський національний університет, – стверджує фахівець НАОКВО.

16 вузів на мільйон українців

– Чому ж тоді українські “виші” не потрапляють у світові рейтинги? – ставимо Ми питання експерту.

– Ці рейтинги зазвичай складаються на базі наукових, а не освітніх результатів. А рівень наукових досліджень в українських вишах традиційно дуже низький, – констатує Вінницький. – Але не обов’язково якість наукового результату дорівнює якості освіти! Часто хороші вчені – не дуже розумні викладачі і навпаки.

Втім, кількість вузів В Україні, згідно Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), набагато більше – вона враховує як окремі одиниці філії вузів, наукові центри та інші суміжні організації. За даними ЄДЕБО, на листопад 2019 року в Україні налічувалося 671 заклад вищої освіти. З них 193 університети, 152 інститути, 127 відокремлених підрозділів, 118 інших установ (організацій) та 8 наукових центрів.

Тобто в середньому на 1 мільйон осіб населення України припадає 16 вузів. Для порівняння: у Грузії – 15, у Польщі – 12, у Нідерландах, Німеччині, Франції, Великій Британії-від 4 до 6.

За новою формулою

Цього року впроваджується ідея нової формули фінансування вищої освіти. Вузи отримають гроші не тільки виходячи з кількості студентів, але ще й за виконання деяких показників (наприклад, якість наукових досягнень, кількість залучених грантів, результати зовнішнього оцінювання навчальних програм тощо). Тобто вузу надається ще більше тієї автономії, про яку завжди мріяли університети та інститути. Вони самі приймають рішення про зарплати своїх співробітників.

– Є можливість багатьох різних доплат. Але наші викладачі ще не навчилися вимагати більше від ректорів за виконану роботу і за рейтинг якості їх роботи, але це прийде з часом. Так, можливо, викладачів у вузах стане менше, тому що їх зараз реально стільки не потрібно, але кожному платитимуть більше, – каже Михайло Вінницький.

Профтехосвіта в Україні ” лежить”

А може, вища освіта не так вже й необхідна? Є підозра, що в Україні зароджується якийсь “Освітній тренд”: в моді не вища, а Професійно-технічна освіта. У країні надлишок юристів і психологів, але не вистачає зварювальників, сантехніків і медсестер. Або досі вузи-синонім слова “успіх”, а коледжі – “ну хоч кудись”?..

– На даний момент Профтехосвіта в Україні “лежить”. І це велика проблема не тільки культури самих випускників, а й їхніх батьків. Як і раніше можна подекуди почути, що в профтехучилища йдуть одні “невдахи”, які не змогли вступити до вузів. Це дуже неправильно, – вважає Михайло Вінницький. – Необхідно, щоб Міністерство освіти і науки зосередило більше зусиль на тому, щоб поліпшити і рівень професійно-технічної освіти, підвищити його престиж.

В цьому плані у МОН з’явився несподіваний помічник-пандемія коронавірусу і її наслідок-дистанційне навчання. Навіть діти зрозуміли, що отримати якісну середню освіту, сидячи вдома біля комп’ютера, вийде далеко не у всіх. І тому, закінчивши 9-й клас, випускники забрали документи зі шкіл і подали їх до коледжів і технікумів.

– Мій син сказав,що вчитися в школі ще два роки в умовах чи то дистанційки, чи то онлайну неможливо. “Краще я ці два роки витрачу на отримання професії”, – сказав він і подав документи в технікум. Через два роки він вже зможе спокійно вступати до вузу або піде працювати, якщо захоче. Він цілком задоволений, – розповіла “КП” в Україні” мама одного із запорізьких школярів.

В тему

Чого хочуть іноземці

На листопад минулого року в Україні налічувалося близько 171 тисяча студентів. З них 75 тисяч-іноземці з 154 країн. Найбільше у нас хочуть вчитися студенти з Індії (їх майже 15 тисяч), за ними йдуть громадяни Марокко, Азербайджану, Туркменістану, Нігерії, Єгипту, Туреччини, Китаю, Ізраїлю та Грузії. В академічних колах із задоволенням констатують, що частка студентів-іноземців зростає, тобто Україна стає привабливою для іноземних абітурієнтів. Передбачається, що через курс на євроінтеграцію і близькість кордонів Євросоюзу.

Традиційно іноземці хочуть навчатися в Україні медицині. Тому, згідно з дослідженням Міністерства освіти і науки, їх приймають національні та державні медичні університети в Харкові, Запоріжжі, Одесі, Тернополі, Вінниці та на Буковині, а також в університеті імені Богомольця та Дніпровської медичної академії. Особливо їх цікавлять такі спеціальності, як стоматологія, фармація, Лікувальна справа. Після медичних вузів у сфері інтересів іноземців-менеджмент, Фінанси, право, підприємництво, будівництво, облік і аудит.