Слєпаков написав вірш про Лукашенка: он, ВВ і той змінювався на Дімона!

Відомий російський комік Семен Слєпаков опублікував в” Інстаграмі ” звернення до президента Білорусі Олександра Лукашенка.

Наводимо повний текст звернення артиста:

“Звертаюся до вас я, Олександр Григорич,

Хоч і навряд чи ви прочитаєте рядки ці,

На душі моїй зараз туга і гіркота

Від того, що я побачив в Інтернеті.

Адже, у нас його поки не відключали

(Чи то ссут, чи то питання стоїть не гостро),

І я бачу в подиві і печалі,

Що колгоспник колишній перетворився на монстра.

Він і раніше не був ангелом, але шармом

Володів, даючи привід посміятися.

Тут – на тілі у народу твердим шанкром

Раптом схопився і не бажає віддалятися.

Кажуть Йому-хочемо ми вибрати самі!

Он, ВВ і той змінювався на Дімона!

А у відповідь він тільки ворушить вусами,

І з ланцюга спускає полчища ОМОНу.

Багато років минуло, з тих пір як твердим кроком

Він ступив на цю слизьку доріжку

І йде по ній, махаючи старим прапором,

По дорозі людей саджаючи, як картоплю.

Ворог не дрімає, так адже, Олександр Григорич?

Бродять натовці і Вагнер по окрузі –

Ви не там де треба шукаєте чудовиськ,

Краще в дзеркало погляньте на дозвіллі.

Нагинаєте ви жорстко, без прелюдій

І сумнівів-Ваші нерви як канати,

Тільки якщо Твій народ тебе не любить –

Допомагають слабо кулі і гранати.

Якщо вам перемогу не намалювали,

Якщо правда це був народний вибір,

Де ж люди, що за Вас голосували?

Чому вони на вулиці не вийдуть?

Цікаво дуже, Олександр Григорич,

В інтерв’ю дивився вас давно з Гордоном

Ви на вигляд зовсім ніби не свол* * ь,

І на перший погляд не здаєтеся гон * * ном…

Як же раптом такий нормальний на вигляд дядько

Примудрився накоїти таких справ?!

Де ж бачено, щоб ” рідний батько”

Брав і запросто стріляв у своїх діточок?!

Так, з правами і у нас в Росії туго,

Замість них нам аби скріпами прикритися,

На злодюзі тут у нас сидить злодюга,

Але злодюга мені миліше, ніж кровопивця.

Ви зовсім вже там очманіли чи що?

Ви задоволені самі цією картинкою?

Свого синочка любите ви-Колю?

Ось, уявіть що його б так кийком!

Вам піти тепер не можна-залишитися теж,

Ви в якомусь ідіотському становищі,

Я не знаю чим цей опус підсумувати –

Не вистачає моєї уяви,

Ясно лише вийшло все вельми хреново

І що незабаром може стати набагато гірше…

Хіба не було у Вас шляху іншого?

Ви думаєте про це, сидячи в калюжі”.