Топ-4 проблеми, з якими стикається кожен хворий коронавірусів

“КП” в Україні “знайшла відповіді на найнагальніші питання по коронавірус в Україні. У цьому нам допомогли відомі медики, співробітники служби здоров’я, Міністерства охорони здоров’я та досвід інших країн.

1. Що дав Україні весняний жорсткий карантин і коли чекати другого?

Андрій Волянський, доктор медичних наук, клінічний імунолог, завідувач лабораторією іммунореабілітологіі Інституту мікробіології і імунології НАМНУ:

– Весняний карантин пом’якшив першу хвилю коронавируса і розтягнув її в часі. І швидше за все, вона триватиме до початку літа майбутнього року, тобто ще 6-7 місяців. Можна говорити, що той карантин приніс більше плюсів, ніж мінусів: він дозволив не перевантажити систему охорони здоров’я і не посилити паніку за рахунок значної кількості летальних випадків. Система охорони здоров’я отримала певний досвід лікування захворювання.

Але потрібно зараз вживати заходів, тому що кількість хворих швидко зростає. Дуже багато залежить зараз від того, як система охорони здоров’я і суміжні з нею сфери будуть взаємодіяти.

Думаю, нам треба готуватися до другого карантину, який може початися відразу після виборів 25 жовтня. Причому це може бути навіть локдаун! Все залежить від збільшення кількості хворих. М’якше цей карантин буде, ніж весняний, або жорсткіше – не беруся сказати. Я взагалі не бачу сенсу в локдауне.

Влітку прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що уряд не хоче вдруге вводити в країні жорсткий карантин. Але якщо кількість хворих перевищить 60 випадків на 100 тисяч чоловік, влада буде змушена посилити обмеження, однак тотального жорсткого карантину не буде. Поки ж до 31 жовтня в Україні введено адаптивний карантин.

2. Куди їхати з хворим родичем, якщо лікарні відмовляються приймати пацієнта з коронавірусів?

Теоретично в Україні є чіткий алгоритм дій у разі появи симптомів COVID-19. І він не передбачає, що хворого треба кудись везти, їхати з ним в громадському транспорті або стояти в чергах.

Але якщо лікар або диспетчер швидкої допомоги не виконують свої обов’язки, швидка не приїжджає або в лікарні відмовляють госпіталізувати пацієнта – необхідно зателефонувати на урядову лінію по коронавірус (15-45) або на лінію МОЗ України по COVID-19 (0-800-505- 201), в Національну службу здоров’я (16-77), а також за номером обласної гарячої лінії.

Нагадаємо, при появі перших симптомів потрібно зателефонувати сімейного лікаря, описати всі симптоми і розповісти про самопочуття. На підставі цього сімейний лікар визначить, чи потрібна пацієнту госпіталізація. Якщо немає – пацієнт залишається на самоізоляції. Сімейний лікар самостійно викличе мобільну бригаду, яка приїде до пацієнта додому і візьме зразки для проведення тестів на коронавірус.

При температурі вище 38 градусів або при появі проблем з диханням потрібно негайно телефонувати на гарячу лінію 103 і діяти за вказівками диспетчера.

3. “Карантин вихідного дня” – що ця ідея може дати і які обмеження можна чекати найближчим часом?

Глава комітету ВР з питань здоров’я нації Михайло Радуцький в ефірі українського ТБ заявив про можливість введення в Україні “карантину вихідного дня”.

– Жорсткий карантин ми не можемо ввести сьогодні. Але можна ввести карантин вихідного дня. Це коли сім’я у вихідний день залишається вдома. Нікуди не їздить: ні в ресторани, ні на концерти. Це можна витримати, це не закриття підприємств, не їхня зупинка, – сказав Радуцький.

Подробиць нардеп не озвучив. Однак відомо, що деякі країни вже вводили карантин вихідного дня – і ні до чого хорошого це не призвело.

Так, в Казахстані влітку в якості експерименту на вихідні закрили ТРЦ, мережеві магазини і ринки, заборонили відвідувати громадянами парків, скверів і набережних, обмежили рух громадського транспорту. Дозволили лише роботу літніх майданчиків кафе. Позитивних результатів це нововведення не принесло, хворих менше не стало.

У Туреччині карантин вихідного дня вводили ще в квітні, проте за кілька годин до початку карантину тисячі людей кинулися в магазини за продуктами на два дні, що призвело до стовпотворіння, тисняві і бійках. Підрахувавши кількість хворих, турецька влада прийшли до висновку, що їх більше, ніж очікувалося, тому суворі карантинні заходи поступово почали пом’якшувати та 1 червня скасували майже повністю.

4. Чи потрібно робити щеплення від грипу в умовах пандемії?

Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко повідомив, що під час карантину не заборонено як проведення вакцинації за календарем щеплень, так і планової імунізації.

Дійсно, під час пандемії коронавируса різко зменшилася кількість щеплень дітей і дорослих, а отже, зріс ризик підхопити захворювання, яке можна було попередити вакцинацією. За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), переривання планової імунізації навіть на короткий період може призвести до збільшення числа вакцинокерованих захворювань.

– Проведення безпечної вакцинації проти грипу в нинішньому сезоні є досить важливим завданням, – каже доктор Річард Пебоді, глава департаменту по особливо небезпечних патогенів ВООЗ – Європа. – Країни можуть брати на озброєння різні підходи до безпечного проведення вакцинації. При цьому важливо забезпечити фізичне дистанціювання для людей, які очікують своєї черги на щеплення, а також заохочувати використання масок і надати можливості для гігієни рук та дезінфекції. Необхідно в пріоритетному порядку забезпечити вакцинацію для працівників охорони здоров’я і людей старшого віку. Важливими цільовими групами для вакцинації проти грипу також є вагітні жінки, люди з хронічними захворюваннями і діти молодше п’яти років.

Грип та COVID-19 складно розрізнити лише за їх симптомів, для встановлення точного діагнозу потрібно лабораторне дослідження. Наслідки одночасного зараження грипом і COVID-19 поки ще не вивчені досконально, але очевидно, що в цьому році профілактика грипу важлива, як ніколи раніше.