Транспортні бої без правил Віталія Кличка

16 вересня столичний голова Віталій Кличко заявив, що партія УДАР йде на місцеві вибори самостійно. “Ми не торгуємося! Будь-яке об’єднання можливе лише навколо інтересів киян”, – з пафосом написав мер Києва у себе на сторінці в Facebook. Але, схоже, що під декларацією про самостійну політичну автономії ховається економічна складова. І ключове слово в заяві Кличко – «не торгуємося”.

За даними соцопитувань, реанімована під вибори партія УДАР має лише локальне, виключно київське поширення, а рейтинг політсили по Україні ледве досяг 3%, що – з урахуванням статистичної похибки – може рівнятися загальноукраїнського “нулю”. Тому УДАР всі свої сили сконцентрував на виборах в Києві, сподіваючись в’їхати в Київраду на персональному рейтингу Віталія Кличка.

Крім того, після того, як Володимир Зеленський став президентом, в країні посилився управлінський хаос на місцях. А регіональні чиновники перетворилися на таких собі регіональних сюзеренів, які зараз намагаються сформувати місцеві квазіпартії-одноденки, щоб отримати суцільний контроль за бюджетами своїх міст і селищ.

Якщо в нинішньому міськраді, каденція якого припиняється 25 жовтня, Кличко потрібно було зважати на позицію своїх політичних партнерів по коаліції, то нинішня його мета – взяти майбутній депутатський корпус під повний “монопартійність” нагляд. Адже саме від цього буде залежати, хто очолить найбільш ласі комісії Київради (бюджетну, будівництва, транспорту і т.п.), хто буде контролювати розподіл столичних коштів і хто сконцентрує в своїх руках грошові потоки Києва. І в цьому розподілі Віталію Кличку не потрібні конкуренти.

Традиційно корупційної вважається будівельна галузь, в якій крутяться багатомільярдні підряди. Кличко вже звинуватили в тому, що через так званого “смотрящего” за Києвом Дениса Комарницького нинішній список кандидатів в депутати від партії УДАР просто переповнений представниками “будівельної мафії”. Але не менш корупційна і транспортна галузь столиці, де також діє своя “транспортна мафія”. Як свідчать документи НАБУ і прокуратури Києва, “відкати” і навари тут також вимірюються мільярдними сумами, які потім осідають в кишенях окремих чиновників.

Пиар на колесах

“Столиці потрібен сучасний європейський транспорт”. Приблизно так звучить одне з гасел передвиборної програми Віталія Кличка. Але місту потрібен транспорт завжди. І не тільки перед виборами.

Оновлення рухомого парку закладається в “Міську цільову програму розвитку транспортної інфраструктури міста Києва”. Скажімо, остання така програма була прийнята Київрадою 19 листопада 2019, і яка діє до 2023 року. Адже автобуси, тролейбуси, трамваї і вагони поїздів метро мають обмежений термін експлуатації.

Тому піаритися на тому, що є обов’язком міської влади – закупівля нових транспортних засобів – це моветон з метою набрати додаткові бали на виборах. Це все одно, що робити сенсацію із закупівлі одягу: хочеш чи ні – але ходити в старому довго не будеш.

Втім, одна справа, коли на передвиборні гасла витрачаються благодійні та спонсорські кошти, і зовсім інша – коли на підняття власного рейтингу витрачаються бюджетні гроші, зібрані з тих же виборців-киян. І ще, як зараз з’ясовують антикорупційні і наглядові органи, на транспортних угодах окремі чиновники Кличко (і не один мер?) Могли отримати багатомільйонні бариші.

Навесні Віталій Кличко анонсував придбання 200 нових автобусів МАЗ білоруського виробництва, більшість з яких – особливо великої місткості. Як написала “Українська правда”, так багато автобусів столиця купує вперше. Це стало можливим завдяки договору фінансового лізингу між “Укргазбанком” і міською владою. Київ уже отримав певну частину автобусів, а гроші за них будуть виплачуватися до грудня 2023 року.

Однак угода, яка на перший погляд, виглядає вдалою, має ряд недоліків. І ці недоліки настільки істотні, що зараз цим контрактом зацікавилися в Національному антикорупційному бюро України та Прокуратурі міста Києва.

Нібито все – законно

Суть всіх претензій виклала Прокуратура Києва в своєму зверненні до Київради (19.05.2020 р, №05 / 1-182 Исх.20) і НАБУ – в персональному листі до Віталія Кличка (30.07.2020 р, Ісх.№0423-113 / 26672).

Відповідно до “Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури міста Києва на 2019-2023 роки”, столична влада єдино можливим інструментом оновлення рухомого складу громадського транспорту визначила придбання 200 нових автобусів на умовах фінансового лізингу, наданого державним банком ПАТ АБ “Укргазбанк” на загальну суму більше 50,7 млневро.

Зазначена пропозиція щодо укладання договору лізингу було оформлено рішенням Київської міської ради №534 / 8704 від 12.03.2020 року. Але в першій редакції рішення Київради депутати зобов’язали “Київпастранс” узгодити всі фінансові питання з Європейським Банком Розвитку та Реконструкції (ЄБРР), а також з постійними комісіями міськради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та з питань транспорту, зв’язку та реклами.

6 травня постійна комісія з питань бюджету на своєму позачерговому засіданні (протокол №9 / 193) погодила проект договору фінансового лізингу на придбання громадського транспорту з “Укргазбанком”.

Так, згідно з умовами проекту, “Київпастранс” повинен був отримати 80 білоруських автобусів МАЗ-203015 великої місткості і 120 автобусів МАЗ-215069 – особливо великий, так звані гармошки. Сума угоди – 50 720 000 євро, тобто – понад 1,6 млрд грн.

Угода всупереч здоровому глузду

Однак, коли профільна транспортна комісія Київради проаналізувала умови договору (протокол засідання №5 / 85 від 12.05.2020 р), то з’ясувалося, що вартість автобусів, які планувалося придбати, вище за ринкову ціну.

Згідно з відомостями, які містилися на електронному майданчику прозорих закупівель і тендерів PROZORRO, вартість аналогічних автобусів МАЗ в необхідної комплектації становила на 10-30% (!) Дешевше, що пропонувало ТОВ “Автомобільна корпорація” Укравтоторг “.

Зокрема, ТОВ “МАЗтранссервіс”, офіційний дилер Мінського автомобільного заводу, в своєму листі до транспортної комісії Київради (Ісх.№82 від 29.04.2020 р), яке є в нашому розпорядженні, відзначило, що саме вони ще з 2003 року були основними постачальниками автобусів МАЗ до Києва. За цей період, “МАЗтранссервіс” поставив “Київпастрансу” 520 таких автобусів. Наприклад, тільки за мерства Віталія Кличка (в 2016-2019 рр.) Ця фірма закупила для столиці 107 одиниць громадських транспортних засобів.

Крім того, в своєму листі офіційний дилер МАЗу зазначив, що за ціною в 50,7 млн ​​євро може поставити “Київпастранс” 220 автобусів! Тобто, на 20 машин більше. Що, здавалося б, для мерії в умовах критичної ситуації з міськими перевезеннями, було б вигідним і золотим пропозицією.

З огляду на наведені факти, членами постійної комісії Київради з питань транспорту було прийнято логічне рішення переглянути непрозорі умови договору про лізинг. Депутати зажадали від “Київпастранс” дати роз’яснення, чому планувало підписати угоду з явно завищеними ціновою пропозицією. Воно суперечило здоровому глузду і збільшувало навантаження на столичний бюджет.

Без прозрачного тендера

Наші джерела в Київраді розповідають, що Віталій Кличко був вкрай розлючений такою непоступливістю транспортної комісії.

И 26 червня 2020 на розгляд міськради, як невідкладний, надійшов проект рішення про призначення “Комерційного Індустріального Банку” уповноваженим по кредитах, які повинні видаватися молодим сім’ям на будівництво (реконструкцію) житла. Ніякої іншої господарської діяльності цей проект не стосувався. Тим більше – в транспортній галузі.

Однак, 7 липня під час засідання постійної комісії Київради з питань бюджету (протокол №12 / 196) депутат Олесь Маляревич, нинішній кандидат від партії УДАР, з голосу заявив про внесення поправки в інший пункт “транспортного” проекту рішення Київради №534 / 8704 від 12.03.2020 року. Він запропонував виключити питання погодження фінансового лізингу з Європейським Банком Розвитку та Реконструкції.

Тобто, за наполяганням депутата від партії Кличка, в обхід позиції транспортної комісії про необхідність прозорого тендеру із закупівлі 200 автобусів МАЗ, фактично було в односторонньому порядку, без оголошення конкурсу, узаконено рішення про придбання громадського транспорту за завищеними цінами за рахунок міського бюджету.

Хто стоїть за схемою?

20 жовтня 2020 року, майже впритул до дня виборів, мер Києва Віталій Кличко відрапортував, що вже 50 нових автобусів МАЗ виїхали на маршрути, а до кінця року буде поставлено ще 150. Отже, непрозора угода відбулася, незважаючи на протести профільної комісії, а також – враховуючи звернення прокуратури і НАБУ надати повну інформацію про умови фінансового лізингу.

Адже тільки за приблизними підрахунками, на цій угоді її лобісти могли “наварити” близько 15 млн євро, тобто, приблизно півмільярда гривень!

За даними реєстру юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ “Укравтоторг”, яке займалося купівлею автобусів МАЗ, явдяєтся громадянка Кіпру Марія Чатзіантона. Журналісти з’ясували, що насправді за цією фірмою стоять колишні депутати з Партії регіонів Дмитро Святаш та Василь Поляков. До речі, цей факт свого часу обурив членів транспортної комісії Київради, адже 16 листопада 2019 Святаш був оголошений в розшук у рамках кримінальної справи про заволодіння коштами “УкрСиббанку”. Підозрюється, що протягом 2008-2018 років екс-нардеп разом з партнерами по торгово-транспортної (!) Компанії АІС заволодів 1,1 млрд грн, наданих банком в вигляді кредиту. Зараз Святаш ховається від українського правосуддя в Росії. Але, схоже, не дивлячись на каламутні угоди столичної мерії, його бізнес в Києві процвітає.

У листі НАБУ до Віталія Кличка кілька разів згадується перший заступник голови бюджетної комісії (з питань інвестиційної діяльності) міськради Олесь Маляревич. Саме він став тим виконавцем, який з голосу продавив сумнівну операцію з придбання білоруських автобусів. Зараз Маляревіч балотується до Київради за списками партії УДАР в Дніпровському районі столиці. Тобто це людина, за словами Кличка, з яким він вірить. До речі, прізвище Маляревича зустрічалося і в зв’язку зі скандальними забудовами в Києві. Зокрема, активісти натякали, що він міг бути лобістом по будівництву “Сонячної Рів’єри” в Микільській Слобідці (в тому ж Дніпровському районі, де він балотується), яку здійснювали компанії скандально відомого Максима Микита.

Однак, звичайно, головний фігурант цієї історії – Віталій Кличко. Адже саме у нього є виключне право, як мера і глави КМДА, блокувати всі сумнівні угоди міських підприємств. Або, навпаки – їх візувати. Як ми бачимо, він її затвердив.

На що могли піти півмільярда “тіньових” коштів? Під час капітальних витрат на виборчу кампанію, це питання може мати просту відповідь: швидше за все – на вибори. Бо попереду, після перемоги, ще може бути багато “хороших” схем. Адже Кличко, під час презентації кандидатів в депутати від УДАРу, щиро заявив, що у них “є багато планів”, які вони “обов’язково реалізують”. “Бо знаємо – що і як потрібно робити”, – сказав мер.

Хоча кияни, очевидно, знають далеко не всі, що робиться за завісою мерії.

P.S. За інсайдерською інформацією, ця історія з придбанням білоруських автобусів може мати продовження. Готується дослідження про угоди з їх розмитненням. Нібито ціна кожного автобуса занижували вдвічі. Таким чином, не тільки столиця витратила зайві бюджетні кошти, а й держава недоотримала гроші на цій афері.