Ціни в супермаркетах: чому ростуть і коли це скінчиться

Вище неба

Ціни в супермаркетах ростуть не по днях, а по годинах

Ще тиждень тому ріпчасту цибулю в супермаркеті біля мого будинку продавався по 12 грн за кіло, в п’ятницю – по 18 грн, а в минулий понеділок – вже по 23. Тобто за неповний тиждень ціна на цибулю збільшилася вдвічі! Не відстають від цибулі та інші овочі борщового набору, причому враження таке, що торгові мережі поставили собі за мету продати самий негідний товар за найбільш високою ціною.

Днями літня сусідка попросила купити їй картоплю – цю покупку соромно було віддавати. Дрібна, вся в порізах, підгнила, та ще й прив’яла, зате по 15 грн за кіло! І при цьому переді мною постала ще одна непроста дилема: купити старенькій картоплі по мінімуму (тому що все ж вона була жахливої якості) або хоча б два кіло (враховуючи, що мало не половина такого товару піде в очищення).

Величезна морква розміром з ракету лежить по 10 грн за кіло, буряк – по 17 грн. У півтора-два рази злетіла вартість лимонів – вони продаються по 66 грн, 75 грн і навіть по 93 грн за кілограм.

Вартість гречки зросла на 10-20%, а цукор власної ТМ, ціна на який протягом декількох місяців трималася на рівні 13,20, підросла до 14,50 грн. Повільно, але впевнено дорожчають і інші продукти.

Очевидно, що нахабство торгових мереж пояснюється не тільки панікою, а й закриттям продуктових ринків. На ринках ціни завжди були набагато скромніше, що не давало супермаркетам “зариватися”.

Тепер, же за відсутності конкурентів, супермаркети, що називається, ціну собі скласти не можуть. При цьому покупці дивуються: чому влада порахувала, що покупка продуктів на відкритому повітрі небезпечніше, ніж покупки в закритих приміщеннях? Хто це придумав?

– Що стосується продуктових ринків, то тут відбулося непорозуміння, – роз’яснив у коментарі “КП” в Україні” голова Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. – З одного боку, продуктові ринки відносяться до об’єктів критичної інфраструктури і повинні були продовжувати роботу. З іншого боку, це не було чітко прописано в документах, і місцева влада почала їх закривати. Тим часом, коли ми обговорювали ці питання з Кабміном, то прийшли до однозначного висновку, що повинні бути закриті тільки промтоварні ринки, а продуктові можуть продовжити роботу.

За словами експерта, це непорозуміння сталося через ситуацію, коли все вирішується “з коліс” і виникають різні тлумачення. Зараз готується нова постанова, де все буде детально прописано, так що чекаємо зміни ситуації буквально днями.

По ланцюжку

Експерт з роздрібної торгівлі Андрій Куценко каже, що є група товарів, на які під час паніки настав підвищений попит, і ці товари повільно підтягнули за собою інші.

– Насамперед це горезвісна гречка, з якою періодично спостерігається якийсь психоз,-каже експерт. – Таке враження, що українці масово отримали установку: у будь-якій незрозумілій ситуації купуй гречку! Коли гречка закінчується або ціна на неї, на думку покупця, стає непомірною, він переводить увагу на продукти, якими її можна замінити – рис, макаронні вироби. Зростання цін на крупи і макарони підтягує за собою картоплю, а картопля – овочі борщового набору. Тобто ситуація розвивається по ланцюжку.

Що стосується непродуктових товарів, то, можливо, пост-карантинні дослідження скажуть точніше, але, на думку Куценка, тут найбільшим попитом користуються вологі серветки, антисептики і маски.

У той же час Олексій Дорошенко звертає увагу: якщо дивитися в цілому по країні, деякі товари навіть подешевшали. Наприклад, в середньому знизилися ціни на хліб, цукор, яйця, курячу тушку. Хоча деякі торгові мережі дійсно користуються ситуацією і задирають ціни, але тут вже настає час жорстких дій Антимонопольного комітету.

Гучний “виступ” АТБ

Але якщо більшість торгових мереж підвищують ціни “тихою сапою”, то в АТБ вирішили виступити з розмахом. Як відомо, мережа супермаркетів ” АТБ ” на початку тижня заявила про підвищення цін на ряд продуктів харчування і товари першої необхідності в умовах карантину, введеного в Україні у зв’язку з коронавірусом.

Повідомляється, що продукти борщового набору подорожчали на 35-128%, цукор – на 8%, макаронні вироби на 9,5%, пшенична крупа – на 11%, гречка – на 51%, борошно – на 5%, яйця – на 6%.

У компанії підвищення цін пояснили стрімким зростанням закупівельних цін від постачальників не тільки для торгової мережі АТБ, але і для всіх операторів українського ринку роздрібної торгівлі.

– Я вже готую офіційне звернення в АМКУ щодо мережі АТБ, яка заявила про те, що має якісь підстави для підвищення цін,-говорить Дорошенко. – Нехай ці підстави перевірить Антимонопольний комітет. Сьогодні не час наживатися на паніці і на людях, подібну поведінку можна назвати неприкритим мародерством.

За словами голови Асоціації, постачальники ціни не піднімали – для них і без того настала “ситуація мрії”. Покупці несуть свої гроші і роблять запаси, купуючи навіть те, що довго припадало пилом на полицях. А значить, підстав піднімати ціни на 20, а то і 30% і більше у продавців просто немає.

Водночас, каже Дорошенко, час підвищеного попиту добігає кінця. Більшість громадян вже зробили великі запаси, витративши майже всю наявну готівку. Нікому не зрозуміло, коли закінчиться карантин і люди почнуть працювати. У деяких країнах після підвищеного попиту вже спостерігається його прогнозоване падіння. І в цих країнах люди мають накопичення, чого не можна сказати про нас.

У той же час, прогнозує експерт, очікувати падіння цін разом з падінням попиту не варто. Тут свої корективи вносить ослаблення національної валюти, і тільки на цьому тлі ціни можуть вирости на 2-5%.

Читайте також

Як через карантин мінятимуть бюджет: кому уріжуть, кому додадуть

В уряді звучать ідеї створити стабілізаційний фонд для фінансування антикризових заходів, збільшити дефіцит держбюджету на 200 млрд, але не зрозуміло, де брати на це гроші.