Учасник “МастерШеф 10” Едуард Мішура: Після проекту намагаюся вийти з фінансової ями

Менеджер з продажу Едуард Мішура з Харкова прийшов на проект “МастерШеф10” (СТБ), щоб зрозуміти, чи варто йому розвиватися в кулінарії далі чи ні. Але в шостому випуску хлопець разом з Міррою Борисової, Романом Петрушенко, Богданом Сиротенко і Юлією Красою потрапив на битву “чорних”. За невдало приготовану пасту карбонара за рішенням суддів шоу все-таки покинув Едуард.

Едуард розповів “КП” в Україні “, які зміни відбулися в його житті після участі в телешоу.

Знову пішов у продажу

– Едуард, до проекту ви працювали менеджером з продажу. А зараз?

– Після шоу я встиг попрацювати су-шефом. Відпрацював три тижні і зрозумів, що це не те, що мені потрібно. Мені знову запропонували роботу в сфері продажів. Зараз намагаюся вийти з фінансової ями, яка утворилася після “МастерШеф”.

– У вас були матеріальні проблеми?

– Я проста людина, якщо я не працюю, значить не заробляю. Коли я поїхав на “МастерШеф”, мені довелося залишити всі справи, пов’язані з моїм бізнесом. Проект зайняв досить багато часу, природно, все зійшло нанівець.

– З кулінарією вже зав’язали? У проекті ви говорили, що це ваша мрія.

– Хотів і досі хочу. На даний момент мені потрібно вирішити свої питання, але, на жаль, на кухні досить не заробиш. Тому я прийняв рішення піти знову в продажу. Але до 40 років у мене мета – стати шеф-кухарем і відкрити свій заклад. Також хочу подорожувати, щоб краще вивчити національну кухню різних країн світу.

– Плани грандіозні.

– Так. Я вже хлопчик не маленький, 29 рочків все-таки. Своє життя хочу зв’язати з кухнею. Чому б і ні, якщо мене це приваблює.

– Чи розчаровані, що у вас поки не склалося з кулінарією?

– Так. У закладі, де я був су-шефом, мені говорили одне, а за фактом вийшло не так, як хотелось.Я думав, що я буду розподіляти роботу, стежити за тим, щоб хлопці чітко все виконували. Але там інша специфіка роботи.

– Коли ви йшли на проект, рідні вас не відмовляли, мовляв, навіщо тобі це потрібно?

– Ні, навпаки, вони мене підтримували. Ще коли йшов третій сезон, радили спробувати свої сили в шоу. Я думав, думав і на десятий сезон зважився (посміхається). У лютому заповнив заявку на кастинг – і понеслося.

“Спасибі суддям, що розкритикували моє блюдо”

– Ви хороший фахівець із м’яса, раз вибрали цю категорію в шоу?

– Ні. Насправді мені більше імпонує риба, не полишаю цих злощасних кісточок, через які Ектор Хіменес-Браво виганяє хлопців. Для мене м’ясо було випробуванням. Десерти не вибрав, тому що з цим у мене все складно.

– Розхвилювались, що покинули проект і не потрапили в десятку?

– Звісно. Чесно, я не думав, що покину проект, не дійшовши до десятки. Хотілося побути довше. Вибрав неправильну стратегію, але мені потім судді пояснили. Це життя. Зробив неправильно – будь добрий, відповідай за це.

– На битві “чорних” Ектор про вашу презентації сказав: “Як в кафетерії на хуторі”. Як на це реагували?

– Я не особливо засмутився, але в якийсь момент був готовий посперечатися з суддями. Але сперечатися з суддями – собі ж на шкоду. Краще прийняти помилки і в майбутньому їх не допускати. Можу сказати суддям тільки спасибі, що розкритикували моє блюдо. Зате чесно.

– Чомусь навчилися на проекті?

– Звісно. З першого дня, як тільки приїхали, ми читали, записували рецепти. Якусь інформацію встиг добути з урахуванням того, що на проекті протримався близько місяця. Уявіть, у мене весь вільний час від зйомок йшло на сон і навчання. Чому б у вихідні дні не відкрити інтернет або книгу? Сам же проект цього вимагає.

– Яна Корж визнавалася нам, що хотіла “злити” учасників. Чесно, у вас були такі думки?

– У мене було своє поняття, хто кулінарно сильніше в проекті. Чи вміє людина готувати, я визначаю по тому, як він тримає ніж в руках. Я був неприємно здивований деякими учасниками. До кінця не розумів, як вони пройшли далі. Так, ми – аматори, можемо багато чого не знати, але тим не менше це десятий сезон “МастерШеф”. Ви серйозно? Будьте ласкаві, дивуйте! Усі вчилися, але перше враження було не найприємнішим.

– Вас в місті дізнаються?

– Так. Після виходу перших ефірів до мене підійшла дівчинка років 12 і попросила автограф. Я їй кажу: “Навіщо тобі мій автограф.? Давай сфотографуємося”. Хто я такий, щоб якісь підписи ставити. Такі моменти я запам’ятаю на все життя. Після цього до мене кілька разів підходили фотографуватися.

– Так що вас запам’ятали.

– Так. Не передати словами, як це приємно. Тепер на вулицю абияк одягнені ми не вискочиш. Потрібно бути постійно напоготові.

Питання руба

– Деякі учасники збираються знову піти на проект. У вас є таке бажання?

– Хотів би, але точно не в сезон з аматорами. Це як на одні й ті ж граблі наступати. Тим більше це буде не чесно по відношенню до інших учасників. Я вже знаю, до чого готуватися, у мене є серйозна база. А ось в сезоні з професіоналами взяв участь б, можливо, в сезоні п’ятому. Чому б і ні.