Україна викуповує “варранти Яресько”. Добре це чи погано

Реструктуризація кредитів 2015 року, яку ще називають реструктуризацією Яресько, досі висить над вітчизняною економікою дамокловим мечем. Тоді Україні “списали” 20% боргів, але з умовою, що якщо економіка почне рости, то нам доведеться розплачуватися за ними. Причому виплати в теорії можуть навіть перевищити суму списаних боргів. Зараз уряд викупив частину цих боргових паперів. Однак експерти по-різному оцінюють цей крок.

Що таке ВВП-варранти

У 2015 році Україна стояла на порозі дефолту. Тоді уряд Яценюка вів переговори з кредиторами. У підсумку чиновники і Комітет кредиторів досягли угоди про реструктуризацію частини державного боргу загальним обсягом 18 мільярдів доларів. Угода передбачала списання 3,2 мільярда доларів, відстрочку платежів по тілу кредиту в сумі 8,5 мільярда на 4 роки, а також фіксування ставки купона по всіх бондах на рівні 7,75% річних.

Коли говориш про ті часи, багато хто запитує: 3,2 мільярда доларів-це багато чи мало? Як приклад: проект Великої окружної навколо Києва зараз якраз оцінюється приблизно в таку суму-85 млрд грн. Так що оцініть значимість суми.

Самі ці цінні папери не є боргом, тобто вони в суму держборгу не потрапляють. Але ось відсотки по ним можуть направити більшу частину держдоходів на користь кредиторів. Це трапиться, якщо економіка почне різко зростати. Експерти так описують цей механізм.

– Умови реструктуризації боргу були вкрай невигідні для української сторони: найближчі десятиліття уряду буде невигідно зростання ВВП вище 3-4%, але ж країні, яка опинилася в такому важкому фінансовому становищі, необхідно рости набагато більш швидкими темпами, щоб наздогнати і по можливості перегнати схожі по економіці держави, – пояснив “КП” в Україні” аналітик TeleTrade Сергій Родлер. – Ці умови набагато гірші за ті, які були досягнуті навіть Росією після кризи 1998 року. Тоді інвесторів вдалося умовити на збільшення термінів кредитування і зниження купонної ставки.

За словами Родлера, аналогічні інструменти випускали і в Греції, і в Аргентині, але ніколи раніше вони не були настільки орієнтовані на кредиторів і не ущемляли країну-боржника. Щоб економіка росла адекватними темпами, країні потрібно домовлятися або про перегляд умов, або про викуп варантів.

Що сталося

Днями Україна оголосила про завершення викупу на відкритому ринку близько 10% своїх ВВП-варантів. Якщо врахувати, що всього в ході реструктуризації було випущено паперів на номінальну суму $3,2 млрд, то виходить, що сума цих варантів зменшилася приблизно на 320 мільйонів доларів. Тобто тепер на руках кредиторів таких паперів орієнтовно на 2,88 млрд доларів.

“Станом на 14 серпня 2020 року Міністерство фінансів успішно віддало розпорядження про викуп приблизно 10% від загальної умовної суми випущених цінних паперів, прив’язаних до ВВП”, – йдеться в повідомленні Мінфіну від імені України на Ірландській фондовій біржі.

У релізі відсутні дані про ціну угоди, проте в останні дні ВВП-варранти котирувалися за курсом трохи дорожче 86% від номіналу, що дозволяє оцінити угоду приблизно в $275 млн.

Здавалося б, все добре – Мінфін зменшує тиск на економіку в майбутньому. Та ще й викуповує ці папери за ціною нижче номіналу. Але експерти бачать в цьому не тільки плюси, але і ряд мінусів.

Ложка дьогтю

Перше, що відзначають експерти – ціна цих самих варантів. Ще навесні вони коштували всього 56% від номіналу. Зараз-86%. Тобто їх вартість могла бути штучно завищена за наявності інсайдерської інформації про бажання Мінфіну викупити ці папери.

– Вартість варантів визначається виходячи з котирувань паперів на суму 30-40 тисяч доларів, – пояснює економіст Олексій Кущ. – Так що в будь-який момент можна штучно підвищити ці котирування.

При цьому викуповувати зараз варранти не було термінової необхідності. Цього року українська економіка точно впаде і зростання можливе тільки з 2021 року.

– Аргентина в кризу домовляється про реструктуризацію своїх боргів, – говорить Олексій Кущ. – Там домовилися про списання 45% поточного боргу. Але наш Мінфін у кризу нещодавно купив наші єврооблігації на 800 млн.дол. з премією для кредиторів в 5% і датою погашення в 2021-2022 роках. Тепер Міністерство викуповує варранти Яресько, віддавши в період безпрецедентної світової кризи більше мільярда доларів в кишеню кредиторів.

За словами експерта, в нинішній економічній парадигмі і за інших рівних умов, виплати за цими паперами будуть менше суми прощеного нам боргу.

– Якщо ми беремо сьогоднішню модель економіки і набір базових факторів як незмінну даність, то в такому варіанті кредитори нічого і не очікують від належних їм варантів: за їхніми оцінками, кількість разів, коли Україна змогла б рости на 3% , в період до 2038 р.можна буде перерахувати на пальцях однієї руки, – говорить Кущ. – Сумарно вони розраховують на отримання максимум $2-3 млрд за 20 років, тобто приблизно стільки ж, скільки вони свого часу “пробачили” Україні. Тому, викуповувати їх зараз за ціною близькою до номінальної немає сенсу.

Але є й інша думка. Економіст Данило Монін каже, що Мінфін діяв правильно, зменшивши таким чином виплати кредиторам у найближчі 20 років.