В Україні дозволять вибивати борги. чемно

На суд Верховної Ради запропонований законопроект, яким хочуть врегулювати колекторську діяльність. Основна мета формулюється благородно – захистити споживачів кредитів при врегулюванні простроченої заборгованості, приборкати вибивав етичним кодексом. На ділі ж, як вважають експерти, в Україні хочуть легалізувати діяльність, яка знаходиться в площині “сірої” юстиції. А споживачі з їх проблемами будуть відсунуті на другий план.

Поняття, нагляд і реєстр

Законопроект під номером 4241 розроблений групою народних депутатів спільно з уповноваженим з прав людини і з представниками Національного банку. Останній особливо пишається своєю участю в проекті, представляючись рятівником від телефонного тероризму, під який зараз підпадають як боржники, так і їхні родичі, колеги, знайомі і навіть зовсім сторонні люди.

Суть законопроекту зводиться до об’ємним змінам в законі України “Про споживче кредитування”.

Автори законопроекту хочуть дати законодавче визначення таких понять, як “колекторська компанія” і “врегулювання простроченої заборгованості”. У першому випадку це буде юридична або фінансова організація, яка займається врегулюванням за договором з кредитором. Під другим поняттям маються на увазі заходи, спрямовані на погашення боргу в позасудовому порядку. Власне те, чим і зараз займаються колектори без всяких спеціальних законів.

Право нагляду за колекторськими компаніями отримає Національний банк. Він же буде вести спеціальний державний реєстр таких організацій, видавати ліцензії, накладати штрафні санкції в разі порушень і позбавляти права на діяльність. А також захищати права споживачів кредитів і розглядати їх скарги. Банки і фінансові компанії при підписанні кредитних договорів зобов’яжуть повідомляти позичальників про те, що в разі затримки виплат мають право залучати колекторів. Ну, ми і зараз про це знаємо.

Писати, дзвонити, але не бити

Найважливіший прорив – це спроба створити в законопроекті щось на зразок етичного кодексу колектора. У розробників він вийшов великий і об’ємний, тому виділимо найважливіші моменти:

1. колектора дозволяється взаємодіяти з клієнтом особисто, по телефону або через поштові відправлення – рукописні, електронні, голосові.

2. Листи можна надсилати як на домашній, так і робочий адреси.

3. При першому спілкуванні компанія повинна представитися і назвати розмір заборгованості. За клієнтом залишається право вимагати документи, які йому зобов’язані надати протягом 7 днів. В цей термін він вільний від дзвінків і особистих зустрічей з колекторами.

4. Кожна взаємодія з клієнтом має фіксуватися відео- або звукозаписом. І клієнта про це треба попередити (про право позичальника на фіксацію розмови нічого не сказано. – Ред.)

5. Колектор має право працювати з персональними даними виключно боржника, а не його дружини, сестри, дядьки, тітки.

6. Колектор не має права намагатися покладати заборгованість на інших осіб (дружину, дядька, тітку), крім позичальника.

7. Забороняються загрози, шантаж, образи, мордобої. Словом, все, що може похитнути здоров’я людини або образити його гідність.

8. Взаємодія з клієнтом обмежується періодом часу з 8.00 до 20.00.

9. За добу колектор може здійснити не більше двох дзвінків.

10. Автоматичний дозвон можна включати не більше ніж на 60 хвилин на добу.

Крім самого боржника, колектори отримують право працювати з його офіційним майновим поручителем, якщо такий договір складений і в ньому вказані персональні дані поручителя. А в разі смерті позичальника – з його спадкоємцем.

ведмежий працю

У порівнянні з тими тортурами, які зараз доводиться переживати невдалим позичальникам і їхнім рідним, два важливих дзвінка в день – це квіточки. Зрештою, раз взяв в борг, то потрібно віддавати. Але юристи скептично ставляться до пропозицій депутатів і Нацбанку.

– Це фактичне узаконення колекторської діяльності під соусом захисту прав споживачів. Подивимось що вийде. Я особисто вважаю, що в Україні потрібно розвивати легальну юстицію – державні, приватні виконавчі служби, – каже кандидат юридичних наук, приватний виконавець Андрій Авторгов. – Вирішувати питання боргів потрібно законно – через суди, а не шляхом приватних телефонних дзвінків і тиску.

Адвокат Олексій Сиротін зазначає, що в країні не врегульовано ринок фінансових компаній, що видають швидкі кредити.

– Такі як раз зацікавлені в колекторах, а не в судах, тому що гроші роздають кому попало – без перевірки фінансових можливостей позичальника і відсотки нараховують з порушеннями, – зазначає юрист. – Спочатку потрібно навести порядок в роботі кредиторів, а потім думати про колекторах.

Старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець впевнений, що ніякої етичний кодекс не змусить працювати за правилами “чорний ринок” вибивав.

– Збором боргів може займатися будь-яка юридична організація, приватні підприємці. І дрібним фірмам все одно, внесені вони до реєстру чи ні. Я можу тримати одну офіційну компанію, яка буде робити під запис два телефонних набору в день, і нелегальний колл-центр, звідки стануть катувати людей дзвінками день і ніч, – резюмує правозахисник. – І ніякої Нацбанк не буде розбиратися. Жертву вимагання відправлять в поліцію, яка випровадить її геть.

Ростислав Кравець вважає, що робота над таким законом – це ведмежа працю, який, навіть якщо буде прийнятий, реальної користі не принесе.

коментар експерта

Олексій Кущ, фінансовий аналітик:

– Колекторські організації існують в західному фінансовому світі. Це елемент захисту прав кредиторів, і він має право бути. Але в цивілізованих країнах така інституція розвивається в системі стримування противаг. На Заході є ефективна судова система, яка виносить справедливі, а головне – швидкі рішення. Є спеціальні державні агентства, які можуть захистити споживача, якщо його занурили в незаконні борги. Добре розвинений інститут медіації, який за відносно невеликих сумах знаходить компроміс між кредитором і позичальником.

У нас все, що захищає споживача, тільки в зародковому стані. А ми хочемо дати законні права колекторам, які зацікавлені тільки в тому, щоб вибити борг. І Нацбанк, який буде їх контролювати, стоїть на боці фінансових організацій. Противагу, виходить, порушений.