В Україні три біди: дурні, дороги і вірус

Перефразувавши відомий вислів, можна сказати, що в нашій країні одна біда ремонтує іншу на гроші третьої

Реальна розмова в дитячій пісочниці між малюками років чотирьох:

– А що ви тут робите?

– Скарб закопуємо.

– Закопуєте гроші, які вкрали на ремонті доріг?

“КП” в Україні “разом з експертами з’ясовувала, чому українська влада настільки стурбована ремонтом доріг, що готова на них направити навіть” ковидні ” гроші.

Дивні цілі

Днями в ” слузі народу “пояснили, чому за гроші з” коронавірусного ” фонду будують дороги. Зокрема, голова парламентської фракції ” Слуга народу “Давид Арахамія зазначив, що це – “інвестиції в самих себе”.

За його словами, якщо зараз ці гроші не витратити на дороги, то пізніше доведеться брати в борг на ці ж цілі. І глибокодумно додав, що”гроші повинні працювати”.

Тим часом у експертів розподіл грошей їх “ковидного” фонду викликав великі питання.

– Можливо, для багатьох це стане сюрпризом, але, згідно з нормативною базою, гроші з “коронавірусного” фонду можна витрачати практично на все, – зазначила віце-президент Асоціації українських банків Галина Хейло. – Крім витрат на медицину, передбачена можливість витрат на поліпшення транспортного сполучення, будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, доплати військовослужбовцям, поліцейським та інше.

Важко сказати, яким чином можна причепити коронавірус до доріг і зарплат поліцейських, але вони це зробили.

Експерт проаналізувала планований розподіл коштів “коронавірусного” фонду і з’ясувала, що їх велика частина йде зовсім не на медицину. 35 млрд грн заплановано витратити на ремонт і будівництво доріг, близько 7 млрд – на фінансову допомогу Фонду страхування на випадок безробіття, майже 6 млрд грн – на доплати медпрацівникам, 5,3 мільярда – на обладнання опорних лікарень, майже 3 мільярди – на забезпечення лабораторій МОЗ і закупівлю засобів індивідуального захисту, по 2,5 млрд – на доплати військовослужбовцям і поліцейським і фінансову допомогу Фонду соціального страхування (в т. ч. лікарняні) і т. д.

Далі експерт розглянула фактичне витрачання коштів станом на 1 серпня, і тут очікував ще більший сюрприз. У той час як на ремонт і будівництво доріг витратили 3,5 млрд грн, на забезпечення лабораторій МОЗ і на закупівлю засобів індивідуального захисту – 0,3 млрд грн, а на доплати медикам не пішло ні копійки.

– Ця ситуація просто не вкладається в голові: медикам із запланованих 6 млрд не виділили нічого, але при цьому заплатили військовим і поліцейським, – резюмувала Галина Хейло. – І абсолютно незрозуміло, як можна було ремонтувати дороги, прив’язуючи це до боротьби з коронавірусом, і при цьому не дати нормального забезпечення лабораторіям МОЗ, не закупити достатньої кількості засобів захисту.

Транспортники теж не в захваті

Можливо, плюси в такому цікавому розподілі коштів бачать транспортні експерти? Все ж дороги – це вічний біль українських автомобілістів, так нехай вже їх відремонтують хоч так? Але транспортні експерти кажуть, що все це – порожні очікування.

За словами Шевченка, Україні потрібно було піднімати споживання, тобто прописати жорсткі карантинні умови, але нічого не зупиняти і не закривати. Ті ж ресторани і магазини повинні були продовжувати працювати з жорсткими санітарними заходами, не можна було зупиняти громадський транспорт і поїзди.

– Нехай би люди хоч у скафандрах їздили в цих поїздах, але потрібно було дати їм хоча б теоретичну можливість, – продовжує експерт. – Споживання могло б врятувати нашу економіку. І це я не кажу про втрачені можливості: навіть в Індонезії та Південно-Східній Азії здогадалися збільшити виробництво рукавичок в сотні разів. Плюс ми абсолютно проігнорували західні дослідження, які показали, що безсимптомні хворі не є небезпечними для оточуючих. У підсумку українська економіка отримала колосальний збиток, але всі ці заходи ніяк не позначилися на масштабах захворювання.

Що стосується доріг, то, каже Шевченко, в їх ремонті нічого поганого немає. Але, по-перше, до “ковіда” це дійсно має дуже далеке відношення. А по-друге, кількість відремонтованих за ці гроші доріг мізерна-менше 4%.

Три причини “любові” до ремонтів

Водночас. що гроші повинні працювати, не посперечаєшся, і на перший погляд, будівництво доріг і є тією самою роботою. Але як це часто буває в Україні,”все так, тількитрішечки не так”. Економіст Олексій Кущ з цього приводу згадав анекдот:”Президент видав указ, що громадяни країни тепер будуть жити дуже добре, поіменний список цих громадян додається”. Так і тут: гроші, звичайно, повинні працювати. Але до цієї аксіоми у нас завжди додається список громадян, в чиїх інтересах вони працюють.

В цьому і полягає основна причина такої величезної любові влади до ремонту доріг: так, як крадуть тут, більше не крадуть ніде, продовжує експерт. За 10-бальною шкалою корупціогенності це тверда десятка. І це не дивно: красти легко, контролювати складно, та ще й за це нікого не карають.

Друга причина постійної тяги влади до дорожньо-ремонтних робіт – колосальний медійний ефект. Дороги у всіх на слуху, суєта і метушня на проїжджій частині – це те, що бачать мільйони. Водіям дуже подобається, що дороги все ж ремонтують, новини про будівництво доріг добре читають і, відповідно, часто пишуть. Тому ремонтом доріг у нас традиційно починають займатися за півроку до виборів.

І, нарешті, третя причина-стереотипність мислення. Здебільшого українські чиновники-недоучки, які не мають фундаментальних знань і замінюють їх у своїй роботі слідуванням стереотипам. В даному випадку стереотип полягає в тому, що за допомогою доріг можна розвивати економіку.

І знову все не так…

Хороші дороги-необхідна частина інфраструктури в кожній країні, резюмував Олексій Кущ. Але це повинні бути концесійні дороги, як в Європі: приватні автобани і державні під’їзди до них. Потрібно розуміти, що навіть багаті країни не можуть собі дозволити модель, при якій всі дороги будує держава.