Важко, довго і без трудових мігрантів: як буде відновлюватися економіка в світі і Україні

На тлі посилення карантинних заходів у багатьох країнах світова економіка показує себе краще, ніж очікувалося раніше. Кожен новий прогноз трохи покращує попередній і дозволяє з оптимізмом дивитися в майбутнє. Зовнішні фактори найближчим часом будуть грати на руку Україні. Однак проблема відсутності виразної економічної стратегії всередині країни може позначитися на курсі національної валюти не кращим чином.

Краще, ніж очікувалося

У жовтневому прогнозі МВФ був поліпшений прогноз щодо падіння світової економіки. Тобто економічна криза уповільнила всі процеси, але не так сильно, як передбачалося раніше.

“Ми переживаємо важкі часи, але все ж є деякі приводи для надії, – йдеться в звіті МВФ. – Останні дані говорять про те, що економіка багатьох країн почала відновлюватися більш швидкими темпами, ніж очікувалося після зняття обмежень, введених під час Великої самоізоляції” .

У фонді сподіваються на те, що в 2020 році світова економіка скоротиться “всього” на 4,4%. У попередньому прогнозі вони говорили про скорочення глобального ВВП на 4,9%. Тобто полпроцентних пункту економіка у кризи “відіграла”.

Згідно з доповіддю “Перспективи розвитку світової економіки”, наймасштабніша рецесія на європейському континенті очікує Іспанію, ВВП якої скоротиться, за прогнозами МВФ, на 12,8%. Економіка США втратить 4,3%, Японії – 5,3%. А ось ВВП Китаю, згідно з прогнозом експертів, на тлі загального падіння виросте на 1,9%.

Експерти також прогнозують обвал цін на нафту – за їхніми підрахунками, вони знизяться в цьому році на 32%, що вкрай негативно позначиться на стані економіки країн – експортерів “чорного золота”.

При цьому в доповіді підкреслюють, що шлях до відновлення світової економіки буде “довгим і важким”. Через кризу світ може не дорахуватися близько 30 трильйонів доларів у вигляді втраченого валового внутрішнього продукту (ВВП). Такі збитки можуть бути отримані протягом декількох років.

Чого чекати Україні

Для України МВФ теж оновив прогноз. Фонд поліпшив оцінку падіння ВВП України в 2020 році до 7,2 з 8,2%, як про це говорилося в червневому прогнозі. Також поліпшено очікування зростання української економіки в наступному році – з 1,1 до 3%, а в 2025 році МВФ прогнозує зростання ВВП України на 4%.

При цьому оцінка середньорічної інфляції в Україні в 2020 році знижена з 4,5 до 3,2%, в наступному – з 7,2 до 5%. Інфляція на кінець періоду, згідно з документом, в цьому році складе 5,2%, в наступному зросте до 5,8%.

Незважаючи на те що прогноз був поліпшений, українські чиновники говорять, що МВФ занадто песимістичний щодо нашої країни. Офіс президента України очікує, що падіння внутрішнього валового продукту в Україні в 2020 році складе не більше 4,8%, як і прогнозують в уряді.

– Якщо ми подивимося на статистику останніх п’яти років – насправді МВФ досить песимістично оцінює темпи зростання економіки, – заявила заступник голови Офісу президента Юлія Ковалів. – Насправді, за оцінками Міністерства економіки в цьому році, ми оцінюємо, що падіння ВВП буде не більше 4,8%.

Чий прогноз виявиться більш точним, дізнаємося через два місяці.

Що буде з курсом

Для простих людей темпи зростання ВВП – це якась абстрактна величина, яка мало впливає на їх особистий бюджет. Тому куди більше цікавить курс долара, який буде найближчим часом.

МВФ і тут поліпшив прогноз для гривні. Вбліжайшіе роки середньорічний курс гривні до долара складе:

2020 год – 27,20 грн/$ (предыдущий прогноз – 30,0 грн/$)

2021 год – 28,12 грн/$ (предыдущий прогноз – 28,9 грн/$)

2022 год – 27,96 грн/$ (предыдущий прогноз – 28,6 грн/$)

2023 год – 28,10 грн/$ (предыдущий прогноз – 28,7 грн/$)

2024 год – 28,10 грн/$ (предыдущий прогноз – 28,7 грн/$)

2025 год – 28,10 грн/$ (предыдущий прогноз – 28,7 грн/$).

Правда, найближчим часом гривню може трохи поштормити. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що зараз спостерігається девальваційний тренд, і коливання курсу на 10%, на його думку, виглядають нормально. При цьому чиновник не бачить підстав для курсу 30 гривень за долар.

А ось незалежні експерти кажуть, що зарікатися не варто. Курс національної валюти може бути дестабілізований внаслідок штучних факторів.

– Зараз адвокатом “слабкою” гривні виступає уряд, – говорить економіст Олексій Кущ. – Так як системоутворюючі податки зав’язані на митних платежах, які безпосередньо залежать від курсу – чим він нижчий, тим більше митниця збере грошей в національній валюті. Також зараз існує і специфічний фактор девальвації – виведення капіталу з внутрішнього боргового ринку. Тобто та сама горезвісна піраміда ОВДП зараз потихеньку тане. Для порівняння: на піку у нерезидентів було вкладень на 126 мільярдів гривень, зараз – менше 80. Тобто з нашого ринку за останні місяці вивели майже 50 мільярдів гривень.

Крім того, за словами експерта, допомогу у відтоку капіталу надає НБУ, який запустив рефінансування комерційних банків під покупку ОВДП. Відповідно, банки можуть отримувати дешеве фінансування в НБУ і за рахунок цих грошей викуповувати ОВДП, в тому числі і у нерезидентів.

– Виходить, що та емісія, яку здійснює НБУ у вигляді рефінансування, йде не в реальний сектор економіки у вигляді кредитування, а на вторинний ринок ОВДП, – говорить Кущ. – Тобто виходить подвійний удар – спочатку НБУ друкує гроші, які потрапляють в руки спекулянтів, а потім НБУ ще й витрачає свій золотовалютний запас для підтримки курсу гривні. Зараз уряд занурила економіку в девальваційний шок, хоч і подають це як порятунок і підтримку національних виробників.

Кінець трудової міграції?

Ще одне цікаве спостереження про те, як коронакрізіс змінює світ, зробила Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD). Останні дані показують, що пандемія коронавируса поставила крапку в десятилітті зростання потоку мігрантів по всьому світу.

У 37 країнах, які організація відстежує, кожен п’ятий житель тепер – іммігрант або діти іммігрантів. Але кількість нових дозволів на проживання різко обвалилося в першому півріччі 2020 року порівняно з аналогічним періодом минулого року, оскільки багато урядів закрили свої кордони і припинили прийом заявок.

“Цілком зрозуміло, що 2020 рік буде роком історичного обвалу міграції”, – сказав глава відділу OECD з питань міграції Жан-Крістоф Дюмон.

Картинка була не менше жорсткої і в країнах, що не входять в організацію і в яких проживає багато іноземців. Саудівська Аравія в першому півріччі 2019 го видала 550 тисяч дозволів на проживання. У цьому ж році за цей час вона видала ледь 55 тисяч.

Дослідження OECD в декількох країнах показало, що ризик заразитися для іммігрантів вдвічі вище, ніж для місцевих. Оскільки вони частіше живуть в людних квартирах, залежать від громадського транспорту або працюють на посадах, які не дозволяють робити свою роботу з дому. Іммігранти часто працюють в готельному секторі, де скорочення були найбільшими. У OECD кажуть, що майже у всіх країнах іммігранти в основному втратили роботу. У США безробіття серед іммігрантів була нижче, ніж серед американців. Але тепер вона на 2% вище. У Швеції 6 з кожних 10 осіб, які за час пандемії стали безробітними, були іммігрантами.