Вчителі про дистанційне навчання: якість знижується, але, хто хоче бути фахівцем – вчиться

Поки в Україні захворюваність коронавірусів тільки збільшується. І лікарі, і експерти охорони здоров’я відзначають, що одна з причин, чому з вересня кривазахворюваності так різко побігла вгору, – початок освітнього сезону: школярі і студенти повернулися за парти, і циркуляція вірусів стала активніше. Міносвіти разом з МОЗ рекомендували школам поки піти на канікули, а студентам і зовсім не їздити на заняття і вчитися дистанційно. Школи в деяких регіонах вирішили по-своєму: пішли не відпочивати, а вчитися на “удаленке”. “КП” в Україні “розпитала учасників навчального процесу, чи готові школи до нового-старого онлайн-режиму роботи?

Пішли в онлайн через “червоної” зони

Офіційно після рекомендацій МОН на дистанційне навчання йдуть школи Ужгорода та Запоріжжя, проте в Україні і без того безліч шкіл вже вчиться віддалено – багато хворих ковідом. Наприклад, розповідає директор школи смт Гусятин Тернопільської області Олександра Демкура, учні її закладу не встигли насолодитися шкільним духом в новому навчальному році, як їх область виявилася в “червоній” зоні.

– Після першого тижня навчання ми опинилися в “червоній” зоні і відразу плавно перейшли на віддалений формат. Ми зареєстровані на Classrom. І ми знову на дистанційному навчанні – у нас є підтверджені випадки серед співробітників – 9 осіб. Ми ще до рекомендацій МОН були на онлайн-навчанні, – розповідає Олександра Володимирівна. – Зараз ми на дистанційному навчанні, потім канікули, думаю, що після них знову будемо працювати віддалено, якщо ситуація не покращиться.

За її словами, до нової “удаленке” діти поставилися без нарікання, але перебудуватися вимагало праці.

– Найважче було починати навчальний процес після затяжного дистанційного навчання з березня. Більш того, на навчання ми ходили з вівторка по п’ятницю, понеділок був віддаленим. Перші чотири дні були найважчими, тому що діти давно не сиділи за партами. На перехід з одного формату на інший ми дивимося, як на хвилі в морі. Так налаштовані не тільки співробітники, але і вчителі, і учні – в будь-який момент все може змінитися. Вибору у нас немає, тому потрібно пристосуватися до нових умов, – пояснює Олександра Демкура.

Готувалися все літо, а з гаджетами допомогли спонсори

Директор зазначає, досвід першого дистанційного навчання, коли мало хто уявляв, що це і як, був складним, але за літні канікули педагоги “підтяглися” – три місяці присвятили тому, щоб освоїти онлайн-навички краще.

– Навесні, як і всі, ми були не готові, дерлися, щоб хоч якось вийти з ситуації, але ми бачили, що ситуація не поліпшується, тому з колективом ціле літо з готувалися до дистанційного навчання. Фактично до 1 вересня ми були готові до такого формату, – говорить Олександра Володимирівна. – Чи поліпшилася дистанційне навчання в плані якості? З досвіду моєї школи – так. Я бачила не раз матеріали ЗМІ про те, що сільські школи не забезпечені зв’язком, у батьків немає інтернету і можливості його провести. Звичайно, у них ситуація гірша, у нас же ми ці моменти вирішили. У нас були поодинокі сім’ї, у яких не було гаджетів, ми зверталися до органів місцевого самоврядування, вони нам допомагали. Виходили на спонсорів, які діткам купували відповідні телефони для роботи, зараз проблеми немає.

Опитування батьків змусив переглянути підхід

Директора львівського ліцею №28 Івана Лозенко наш дзвінок застав за віддаленим уроком – їхній заклад також перевели на онлайн-формат через кількість захворілих. Для Івана Васильовича “удаленка” зараз і тоді – дві величезні різниці.

– Минуло ціле літо, кожен учитель мав можливість безкоштовно закінчити величезна кількість курсів, в тому числі і онлайн, і розібратися, які форми і методи більш підходять під час дистанційного навчання. Зараз ми працює в Zoomі Classrom, у нас є вчительські чати, в якому педагоги діляться досвідом з колегами. Більш того – у нас педагоги пенсійного віку купили собі ноутбуки, працюють в онлайн-режимі, і це приносить їм задоволення, – не без захоплення колегами розповідає Іван Васильович.

Лозенко каже, що якість викладання онлайн покращився, і він це бачить, “відвідуючи” заняття колег.

– Зараз ми працюємо добре, але в березні-травні … Я тоді провів анонімне опитування серед батьків і був вражений відповідями, батьки писали про неякісну підготовку деяких вчителів. Ми проводили онлайн-наради, шукали шляхи, як працювати. Досвіду нам вже досить, але досвід – це далеко не все, що потрібно, – каже Іван Васильович.

Складніше не дітям, а вчителям

Лозенко пояснює, що проблем було дві – чисто технічні та педагогічні.

– Літо – це був величезний шанс підготуватися. Ми закупили шість роутерів, які охоплюють два будівлі нашої школи, камери, нехай і б / у, але робочі. Нам виділили гроші, щоб провести високошвидкісний інтернет. Зараз у нас два провайдера. Місто нас не кинув, – каже директор.

За його словами, куди важливіше в дистанційному навчанні – бажання педагога працювати.

– Хто хоче бути грамотним фахівцем, вчиться. Я ось навіть зараз будь-якому можу скинути 10 онлайн-курсів про дистанційне навчання. У нас, наприклад, є вчителі, які хворіють, але настільки люблять своїх учнів, що безкоштовно на лікарняному спілкуються і проводять уроки. Підтримують клас і тримають руку на пульсі, – посміхається директор. – Так, дистанційне навчання не замінить живого спілкування – не можна побачити очі, емоції … Не можна підтримати словом, як це буває наживо. Якість навчання однозначно знижується. Звичайно, діти, які мотивовані, будуть вчитися при будь-якому форматі, але є ж і діти, батьки яких тільки йдуть на роботу, а у дитини раптом не працює камера – хто знає, що він робить під час уроку? Якість навчання різний, але цей розрив можна подолати тільки якісною підготовкою вчителя – дитину потрібно мотивувати, зацікавити, дати їм поштовх. Ось такого вчителя школярі закидають виконаним домашнім завданням!

Для прикладу Іван Лозенко розповідає про свій нещодавній уроці – щоб зацікавити дітей у німецькій мові, знайшов для них найактуальнішу інформацію про коронавірус: дітям сподобалося!

– Складно не дітям, а вчителям – потрібно більше і краще готуватися, шукати матеріал. Діти відпочили за літо від дистанційного навчання, хочуть вчитися. Успішність дистанційного навчання – в руках учителя, дітям легше перебудовуватися, – вважає директор ліцею.

Є ДУМКА

За навчанням онлайн – майбутнє

Експерт у сфері освіти і власник приватної школи європейського формату навчання “Гранд” Володимир Співаковський виділив сім типів педагогів, яким не подобається дистанційне навчання.

“Одні кажуть, що їх цьому не вчили, і вони не знають, що робити, бояться і не хочуть. Інші вважають, що онлайн – це явище випадкове, недовговічне і швидко саме відімре, тоді навіщо морочити собі голову. Треті вважають, що навчання онлайн шкідливо, карикатурно і не дає потрібних знань, що це профанація. Четверті не готові технічно, так як у них немає потрібного комп’ютера, інтернету, відеокамери, навушників і взагалі ніяких умов ні вдома, ні в школі. П’яті не хочуть міняти свій налагоджений образ життя і виходити із зони комфорту. Шості виявили, що в онлайн до вчителів більш високі вимоги. потрібно готувати відеоролики, стислі конспекти, вміти філігранно оперувати зумом, вайбером, поштою. А це напружує. Сьомі засмутилися, що потрібно виконувати додаткову роботу “, – зазначив Володимир Співаковський на своїй сторінці в Фейсбуці.

За його словами, за навчанням онлайн – майбутнє, тому хоче педагог чи ні, оволодіти навичками працювати дистанційно доведеться всім вчителям.

“Зараз настала інформаційна епоха. І хто з вчителів швидко перебудується на нові” рейки “, той буде” молодець “. Тому що перехід на нові інформаційні технології – неминучий”, – вважає Володимир Співаковський.