Застрягла на карантині Африканська трупа: в Україні добре, але проблеми зі шлунком через місцеву їжу

Шоу має тривати! Але через карантин не може. Тому Київський Національний цирк України рахує дні, коли уряд нарешті дозволить вийти артистам під грім оплесків на арену. Адже простоює унікальне шоу” Африка”, заради якого з Ефіопії виписали 25 циркачів.

– Директору Національного цирку Владиславу Корнієнку вдалося умовити відомого режисера Ірину Герман приїхати і поставити це шоу, – розповідає” в Україні ” помічник генерального директора цирку по роботі з іноземними артистами Наталія Соляник. – Сама Герман буквально розривалася між постановкою в Київському Національному Цирку і постановкою шоу для фестивалю в Монте-Карло.

На жаль, “Африка” радувала глядача трохи більше місяця. Потім алле-оп – і пандемія. Життя цирку зупинилося. Гастрольна програма відкладена, ймовірно, аж на вересень. А трупа з Ефіопії застрягла в Україні: літаки в Африку не літають.

– У хлопців стоїть Віза Д, це робоча віза. На щастя, згідно з Постановою Уряду, артисти не вважаються нелегалами, якщо перевищили терміни свого перебування в Україні, – каже Наталія Соляник.

Відпрацьовуємо номери в готельному фойє

Живуть артисти в готелі Національного цирку України. На умови хлопці не скаржаться, номери обладнані під однокімнатні квартири. Живуть вони хто поодинці, а хто по 2-3 людини в номері.

Керівник трупи Андуалем Бейене. Він, як і його підлеглі, приїхали з міста Аддіс-Абеба прямо з циркової школи.

– У нас в команді артисти балету, жонглери, акробати-вольтажери, ринг-дайвери, ну і багато інших, – розповідає “КП в Україні” Андуалем Бейене.

Трупа у нього досвідчена, добре підготовлена, існує більше восьми років.

– Зазвичай ми тренуємося більше 8 годин на день по 6 днів на тиждень. Вихідний-тільки один. Але карантин багато чого змінив у нашому житті. Зараз ми в основному працюємо над підтриманням фізичної форми, – продовжує Андуалем. – Качаючи. Інакше буде зовсім важко потім. Деякі тренуються в номерах. Якісь номери відпрацьовуємо в готельному фойє, нам дозволяють це робити.

Дивний суп, який називають борщем

Кожен день артистів оглядає лікар.

– У нас є свій доктор. З початку карантину в готелі провели дезінфекцію у всіх приміщеннях. Зараз кожен день миють підлоги дезінфектором. Нам видали маски, рукавички, – каже Андуалем. – Перевіряється температура кожен день. У деяких була проблема зі шлунком, адже українська їжа відрізняється від ефіопської.

Наша кухня здалася для африканських акторів спочатку занадто складною.

– В Ефіопії є супи, але вони відрізняються від українських. У ваш суп навіщось додають буряк. Хоча смак від цього дуже насичений, страва виходить ситною, – сміється темношкірий циркач.

Загалом український карантин ефіопським артистам до душі, та й наша країна їм подобається. Але додому все одно хочуть. Дуже переживають за своїх рідних, які залишилися в Ефіопії, адже зараза встигла проникнути вже і в Африку. А медицина там, як зізнається наш співрозмовник, не дуже, гірше української в рази.

А тут ще, як на зло, близько місяця тому у Андуалему довелося вирізати апендицит. Операція і відновлення пройшли вдало, за що артист дуже вдячний нашим лікарям.

Тварин випускають на арену розім’ятися

Скориставшись можливістю поговорити про цирк, “КП в Україні” заодно поцікавилася долею тварин, які виступають на столичному манежі.

Це питання куди більш складний. Тварини в цирку заборонені, але закон ще не набув чинності.

– У програмі” Африка ” виступали папуги і дикобрази. Але, наприклад, наша новорічна вистава вже проходила без тварин.  І у людей склалася двояка думка, – каже Наталія Соляник. – Одним програма сподобалася і без звірів, артистів хвалили. Але приблизно 70% глядачів хочуть бачити тварин на арені.

Зараз, щоб звірі не застоювалися, їх випускають в манеж походити, попустувати і трохи розім’ятися. Тим же коням не можна стояти на одному місці – це погано позначається на їх загальному фізичному стані.

І якщо хижаки будуть тільки лежати і є, то з цього теж нічого хорошого не вийде. А годують тварин добре.

– Я теж хочу бути тигриком, їсти щодня свіжу яловичинку, – жартує Наталія Соляник.

Справи самого цирку йдуть, що називається, “як у всіх”. Двері для глядачів закриті, а хочеться давати уявлення. І справа тут навіть не в грошах, зізнаються артисти. Адже хто одного разу вийшов на манеж, той жити без цього вже не може. А через вимушеного простою втрачається форма, збився робочий ритм. Морально співробітникам цирку важко: без свята, без глядача, без яскравого світла.