Зеленський пообіцяв світ до 9 грудня. А якщо немає – що далі?

На початку грудня виповниться рік обіцянці Володимира Зеленського встановити мир в Донбасі, яке він дав після зустрічі “нормандської четвірки” 9 грудня 2019 року в Парижі.

Віце-прем’єр-міністр і один з головних переговірників від України в Мінську Олексій Резніков пояснив, що термін в один рік був відведений на те, щоб спробувати реалізувати той сценарій, який був прописаний в Мінських угодах.

“Він (Зеленський. – Ред.) Сказав, що дає собі рік, щоб йти за сценарієм, який був написаний в 2014 році, маються на увазі Мінські угоди. Так, як вони написані. 9 грудня закінчиться цей рік, і президент буде приймати рішення “, – заявив Олексій Резніков.

Корекція Мінських угод і включення Будапештського формату

В реальності максимум, чого Володимиру Зеленському вдалося домогтися за цей рік, так це досить нестабільного перемир’я. У політичному ж плані позиції України і Росії як і раніше залишаються несумісними. Москва вимагає виконання Мінських угод виключно за своїм сценарієм: вибори і особливий статус Донбасу, а тільки потім – виведення військ і відновлення кордону.

Але так чи інакше, президенту потрібно буде щось робити після закінчення терміну своєї обіцянки. Відмовитися від Мінська і спробувати впровадити якийсь новий формат? Олексій Резніков відразу ж обмовився, що навіть якщо Мінські угоди і зайшли в патову ситуацію, то відмова від них все одно неможливий.

“Відмовлятися від Мінська в односторонньому порядку – це самогубство, цього робити не можна. Тому що це політико-дипломатичні домовленості чотирьох країн: Німеччини, Франції, України і Росії”, – пояснив віце-прем’єр.

Тому Володимир Зеленський може спробувати запропонувати іншим лідерам “нормандської четвірки” провести ревізію Мінських угод і скорегувати їх відповідно до нинішніх реалій. “Чесно кажучи: тут вони працюють, тут можуть спрацювати, тут ніколи не спрацюють – давайте перепишемо”, – озвучив позицію президента Олексій Резніков.

Паралельно Володимир Зеленський готує “план Б” – реанімацію Будапештського формату, сенс якого полягає у включенні в переговори по Донбасу і Криму країн – гарантів цього документа – США, Великобританію і Китай. Саме для цього в день місцевих виборів в Україні був проведений всеукраїнське опитування, одним з питань якого було повернення до Будапештського формату. Українці схвалили це пункт, і тепер Володимир Зеленський може піднімати тему Будапешта в переговорах із західними партнерами.

Росія – проти

Головною перешкодою на шляху планів президента є позиція Росії. Той же Олексій Резніков сказав, що війна в Донбасі не буде завершена в 2020 році, тому що потрібно багато часу на виведення російських військ з окупованих територій Донецької і Луганської областей.

Але навіть не це головне. Важливим є те, що Москва не збирається йти ні на які компроміси з Донбасу, не кажучи вже про Крим. Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що РФ не бачить необхідності в додаткових зовнішніх ініціативах для врегулювання ситуації в Донбасі.

“Відносно ситуації на сході України вже є безальтернативна основа мирного врегулювання – узгоджений в лютому 2015 року мінський” Комплекс заходів “. Цей документ був схвалений резолюцією №2202 Ради Безпеки ООН і, таким чином, став частиною міжнародного права”, – цитує слова Лаврова прес-служба МЗС Росії. І Кремль наполягає на тому, що “просто необхідно” виконати в повному обсязі Мінські домовленості.

Деякі експерти вважають, що це протиріччя між позицією Києва і Москви можна усунути. Як розповів “КП” в Україні “один з розробників Будапештського меморандуму з українського боку Олександр Чалий, не потрібно протиставляти Мінськ і Будапешт. Вони повинні доповнювати один одного. Спочатку Мінськ – для перемир’я в Донбасі, а потім Будапешт – для відновлення територіальної цілісності України. “Якщо не протиставляти Будапешт Мінську, то можливо переконати Росію не відкидати потенціал меморандуму”, – пояснив український дипломат.

ДУМКА ЕКСПЕРТІВ

Олег Саакян, політолог:

– “Планом” Б “в разі провалу Мінська може стати відмова Києва від ставки виключно на переговорний процес щодо врегулювання ситуації. Тепер буде зроблена велика ставка на внутрішню політику, на власні можливості по реінтеграції територій. Це пріоритетний розвиток прифронтовій території, розвиток інфраструктури у виглядіП, Центрів надання адміністративних послуг, обговорення вільної економічної зони в Донбасі та ін.

Будапештський формат стане одним з елементів цієї нової політики по Донбасу. Також це створення Кримської платформи, щоб зробити її клубом союзників України в питанні повернення півострова. Але в будь-якому випадку Київ не зможе повністю відмовитися від Мінських угод, тому що інших форматів просто немає. І тільки мінська майданчик дозволяє вирішувати оперативні, локальні і тактичні питання.

Вадим Карасьов, політолог:

– Київ спробує тимчасово заморозити Мінськ, щоб переключитися на інші варіанти розв’язання кризи. Не відмовляючись від Мінська, спробує запровадити Будапештський формат і Кримську платформу. Тим більше, що Росії через Карабаху і конфлікту Макрона з Ердоганом зараз не до Мінська. Та й столиця Білорусі через протести стала проблемним місцем.

Тим часом Україна починає зближуватися з однієї з країн – гарантів Будапешта – Великобританією. Також складаються хороші стосунки і з Туреччиною. Пауза в Мінську потрібна ще й для того, щоб дочекатися виборів президента США і зрозуміти, якою буде американська політика. Схоже, що Будапештський меморандум готується під перемогу Джо Байдена, який вже зараз дуже жорстко критикує Росію і може повернутися до взятих США щодо України зобов’язанням.